Дисконтування, практичні питання

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Питання:

Нерезидентом надана позика у валюті під 5% річних;
Позика була надана 3-ма траншами.
Термін дії позики – 5 років.
В умовах позики вказано, що позикодавець може вимагати від позичальника в будь-який час повернути суму позики.

Чи необхідно дисконтувати позику, якщо в умовах договору вказано що позикодавець може вимагати від позичальника в будь-який час повернути суму позики?
Чи можемо ми розглядати її, як короткострокову, якщо повернення першого траншу відбудеться не пізніше лютого 2020р., повернення другої частини – не пізніше травня 2020р., а третьої частини – не пізніше серпня 2020р? Позика була надана траншами на протязі 2019 року, починаючи з січня до грудня включно.
Яку варто брати ставку дисконту, якщо все ж таки ми вирішимо дисконтувати позику? Якщо брати середньо ринкову ставку позик в країні нерезидента, то вона є нижчою за відсоток, який ми йому сплачуємо.

ВІДПОВІДЬ:

Чи необхідно дисконтувати позику, якщо в умовах договору вказано що позикодавець може вимагати від позичальника в будь-який час повернути суму позики?
Чи можемо ми розглядати її як короткострокову, якщо повернення першого траншу відбудеться не пізніше лютого 2020р., повернення другої частини – не пізніше травня 2020р., а третьої частини – не пізніше серпня 2020р?
Наказ Мінфіну від 16.09.2019 р. № 379, який вступив в силу 29.10.2019 р. вніс зміни до п. 12 П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” та п. 9 П(С)БО 11 “Зобов’язання”.
У зв’язку з тим, що Ваше питання відноситься до Ваших зобов’язань по кредиту від нерезидента, розглянемо зміни, які відбулися у П(С)БО 11 «Зобов’язання»:
Згідно до нової редакції п. 9. П(С)БО 11 «Довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання».
Теперішня вартість – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
На підставі наведених у запиті умов Договору займу розглянемо, до якого виду зобов’язань можливо віднести Ваші кредитні зобов’язання:
................................................................

З наведеного слідує, що якщо повернення траншів відбудеться не пізніше 12 місяців з дати балансу, то в побідне зобов’язання, з точки зору П(с)БО № 11 розглядається, як поточне і не підлягає дисконтуванню.

Яку варто брати ставку дисконту, якщо все ж таки ми вирішимо дисконтувати позику? Якщо брати середньо ринкову ставку позик в країні нерезидента, то вона є нижчою за відсоток, який ми йому сплачуємо.
Стосовно того, яку ставку дисконтування Ви можете задіяти вразі прийняття рішення дисконтувати Ваше фінансове зобов’язання по кредиту від нерезидента, можливо навести наступне:

В практиці дисконтування і в умовах України, можна використовувати кумулятивний метод визначення ставки дисконтування. Він оцінює вплив факторів ризику на заплановані грошові потоки. Показник розраховується із використанням без ризикової ставки доходності.
Далі наведена формула розрахунку «r» ставки дисконтування:

r = rf + rp + I
rf – безризикова ставка; Середня процентна ставка по кредитах у іноземній валюті в Україні 7,0 % (дані НБУ)*
rp – премія за ризик; (Умовно 1%. Ви можете застосувати власну премію)
І – відсоток інфляції. (4,2 % дані НБУ)
*- витяг з рейтингу НБУ наведено далі.
Премія за ризик визначається Підприємством із врахуванням його розмірів, структури його капіталу, ринку діяльності, наявності конкуренції на ринку його продукції, рівня рентабельності та прогнозованості отримання прибутків. Даний метод є найбільш поширеним в країнах, що мають нестабільне економічне середовище, тобто, придатний для України.
З наведеного слідує, що усі винагороди за ризик – є питаннями суб’єктивними.
Підприємство може самостійно визначити, якою є допустима для нього ставка ризику.

Рівень інфляції в Україні у 2019 році станом на листопад 2019 р. складає 104,2 %. (4,2%)

Далі маємо розрахований результат:
r = 7,0+ 1 + 4,2 = 12,2 % розрахована ставка дисконтування, яку можна застосувати вразі дисконтування даних кредитних зобов’язань.
Враховуючи умови Договору з використанням траншів на протязі 11 місяців, можливе застосування середньої ставки у розмірі 4,9 %.
У такому разі процентна ставка по Договору майже дорівнює ринковій ставці по такому виду кредитування в Україні.
У вашому випадку при порівнянні середньої ринкової ставки по подібному кредиту у іноземній валюті в Україні, яка дорівнює 4,9% річних (якщо Ви її застосуєте), ми бачимо те, що вона менше ніж (майже дорівнює) 5% річних по умовах кредитного договору з нерезидентом.
У такому випадку, якщо процентні боргові зобов’язання виникли при отриманні фінансового кредиту під ринковий процент то теперішня вартість цих зобов’язань буде відповідати номінальній вартості зобов’язання. Вартість дисконту за рахунок нарахованого ринкового проценту буде дорівнювати практично нулю.
У такому випадку, з урахуванням наведеного, навіть довгострокову фінансову заборгованість з ринковим відсотком по кредиту дисконтувати не має сенсу.

У Вашому запиті Ви пишете: «Якщо брати середньо ринкову ставку позик в країні нерезидента, то вона є нижчою за відсоток, який ми йому сплачуємо».
Якщо Ви прийняли рішення дисконтувати фінансове зобов’язання на підставі даних відповідних рейтингів країни нерезидента, то необхідно це (як і Українські рейтинги) підтвердити і оформити відповідними бухгалтерськими довідками.
Ставка дисконтування, з урахуванням середньої ринкової ставки подібних позик в країні нерезидента, повинна Вами розраховуватися по формулі наведеній вище.

* - витяг з рейтингу НБУ стосовно ставок по кредиту у іноземній валюті на протязі січень – жовтень 2019 року:
....................................................................................

Які є варіанти для уникнення дисконтування?
....................................

Наведений Вами договір займу від нерезидента відповідатиме умовам наведеним у п.3 у випадку погашення зобов’язання не пізніше 12 місяців з дати балансу

Крім того, оскільки наказ № 379 набрав чинності до кінця року, то на дату балансу, 31.12.2019 року, слід провести ревізію всієї заборгованості (дебіторської та кредиторської) і:
- якщо строк заборгованості вже становить менше року – перевести її у поточну заборгованість та відповідно не потрібно її дисконтувати. Ваша заборгованість і без того короткострокова стане ще більш короткостроковою.
- якщо строк заборгованості на 31.12.2019 р. й надалі буде понад 1 рік, то її слід відобразити вже за продисконтованою вартістю станом на 31.12.2019 р. При цьому минулі періоді не розглядаються. Тобто потрібно продисконтувати заборгованість у стані, якою вона була на 31.12.2019 р. із розрахунку строку заборгованості, який на дату балансу залишився до погашення, а всі необхідні проводки у обліку стосовно визнання дисконту, його амортизації - зробити також станом на 31.12.2019 р.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2020
Директор Носов В.Г.
Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати