Добровольне медичне страхування та податки (військовий сбір, НДФЛ та інше)

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Запитання:
Дохід працівника, при добровільному медичному страхуванні, ми повинні вважати суму з ПДФО та натуральним коефіцієнтом, з ВЗ чи без? Витрати підприємства в якій сумі повинні бути з ПДФО та натуральним коефіцієнтом, з ВЗ чи без ? Наприклад, сума сплачена страховій компанії 1200,00 грн за медичне страхування одного працівника. Які мають бути проводки?

Спочатку для відповіді на запитання розглянемо можливі особливості відображення у бухгалтерському обліку, а також у податковому, подібних послуг добровільного медичного страхування сплачених Підприємством на рахунки СК на користь власного працівника.

У відповідності до ст. 164.2. ПКУ До загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
164.2.1. доходи у виглядi заробiтної плати, нарахованi (виплаченi) платнику податку вiдповiдно до умов трудового договору (контракту).
………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
164.2.16. сума пенсiйних внескiв у межах недержавного пенсiйного забезпечення вiдповiдно до закону, страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), у тому числi, за договорами добровiльного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсiї, внескiв на пенсiйнi вклади, внескiв до фонду банкiвського управлiння, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь……

Як видно з наведеного заробітна плата у розумінні ПКУ визначена окремим видом оподатковуваного доходу працівника, дохід за договорами добровiльного медичного страхування зовсім інший вид оподатковуваного доходу працівника.

Для того, щоб визначити порядок нарахування ПДФО, звернемося до ст. 164.2.17. ПКУ – де визначено окремий дохід, отриманий платником податку як додаткове благо і що може слугувати винятком для того, щоб не вважати платежі за договорами добровiльного медичного страхування таким благом по причині обговорення надання їх у контракті або у колективному договорі.
З норми ст. 164.2.17 видно, що таке обговорення у договорах, адже якщо воно й буде, не дає права таким платежам не вважатися додатковим благом
Крім того, норма ст. 164.2.16. ПКУ не дає можливості застосувати до подібних платежів (неможливо вважати заробітною платою) норму ч. 3 ст. 2 Закону про оплату праці стосовно Iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат і для подальшого застосування п. 2.3.4. Інструкції № 5 про статистику заробітної плати, де сказано «Виплати соцiального характеру у грошовiй i натуральнiй формi, які включають:
витрати в розмiрi страхових внескiв пiдприємств (крiм випадкiв, зазначених у п.3.5) на користь працiвникiв, пов'язаних з добровiльним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Вказані суми включаються до фонду оплати працi в тому мiсяцi, коли провадяться перерахунки страховiй компанiї» і як слідство ПДФО нараховується без застосування коефіцієнту.
З наведеного слідує, що до витрат в розмiрi страхових внескiв пiдприємств на добровільне страхування підпадають під дію п. 3.5 Інструкції № 5 і не включаються до ФОП і тому оподатковуються по всім правилам оподаткування додаткового блага отриманого у негрошовій формі.

Вище вказані виплати на користь працівника послуг добровільного медичного страхування на р/р СК буде доходом працівника, і як вище згадувалося, у відповідності з далі наведеними нормами ПКУ вважається додатковим благом отриманим у негрошовій формі і оподатковується у порядку з далі наведеним прикладом:
Ст. 164.2.17. ПКУ - дохiд, отриманий платником податку як додаткове благо (крiм випадкiв, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у виглядi:
а)………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………......................................................................................................................................................................
е) вартостi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг), визначеної за правилами звичайної цiни, а також суми знижки звичайної цiни (вартостi) товарiв (робiт, послуг), iндивiдуально призначеної для такого платника податку, крiм сум, зазначених у пiдпунктi 165.1.53 пункту 165.1 статтi 165 цього Кодексу.
Якщо додатковi блага надаються у негрошовiй формi, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цiєї статтi.
Ст. 164.5. ПКУ - Пiд час нарахування (надання) доходiв у будь-якiй негрошовiй формi базою оподаткування є вартiсть такого доходу, розрахована за звичайними цiнами, правила визначення яких встановленi згiдно з цим Кодексом, помножена на коефiцiєнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефiцiєнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходiв на момент їх нарахування.

Стосовно Військового збору (ВЗ):
Об’єктом оподаткування військовий збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Пунктом 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не передбачене застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 цього Кодексу. Тому у разі безоплатного надання фізичним особам товарів (робіт, послуг), у тому числі добровільного медичного страхування за рахунок Підприємства базою оподаткування військовий збором буде вартість таких товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни, встановленими ПКУ.

У відповідності до пп. 1.2. пункту 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу ХХ - Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначенi статтею 163 цього Кодексу.
пп. 1.3. Ставка збору становить 1,5 вiдсотка вiд об'єкта оподаткування, визначеного пiдпунктом 1.2 цього пункту.
пп. 1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здiйснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пiдпунктом 1.3 цього пункту.

З вище наведених у запиті умов числового прикладу, Підприємство сплатило за працівника СК за послуги добровільного медичного страхування суму 1200,00 грн. на рік (приймаємо умовно, що це є звичайна ціна таких послуг на ринку відповідних страхових послуг).
1. (1200,00/ 0,82) = 1.463,41 грн. розраховано суму додаткового блага згідно до ст. 164.5 ПКУ.
2. 1.463,41 х 18 % = 263,41 грн. розраховано ПДФО з додаткового блага.
3. 1200,00 х 1,5% = 18,00 грн. розраховано ВЗ (підстава Пунктом 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Всі вище наведені розраховані суми додаткового блага, ПДФО і ВЗ повинні бути відображені у податковому розрахунку Ф № 1ДФ за ознакою «126».

Слід також зауважити, що є деякі особливості обліку військового збору.
Проблема пов’язана зі сплатою ВЗ оскільки дохід виплачуєте в натуральній формі, а застосування коефіцієнту для ВЗ ПКУ не передбачено, у Підприємства, як у податкового агента, немає джерела утримання ВЗ.
у зв’язку з цим, деякі органи ДФСУ на місцях, рекомендують сплачувати такий ВЗ за власний рахунок або отримувати окремо кошти від працівника на сплату ВЗ до бюджету.
Але, якщо взаєморозрахунки з працівником за отримані безоплатно послуги добровільного медичного страхування розраховуються разом з взаєморозрахунками по заробітній платі, то і сума нарахованого ВЗ буде сплачена за рахунок нарахованої заробітної плати.

Далі наведено схему бухгалтерських проводок стосовно виключно вище наведеної операції страхування:

1. Дт 654 Кт 311 1200,00 грн.
Сплачено за добровільне медичне страхування (умовно строк страхування один рік)

2. Дт 39 Кт 663 1463,41 грн.
Відображено додаткове благо (витрати відображаються у відповідності з Обліковою політикою Підприємства та з урахуванням Коефіцієнту).

3. Дт 663 Кт 641 263,41 грн.
Нараховано ПДФО

4. Дт 663 Кт 642 18,00 грн.
Нараховано ВЗ

5. Дт 301 Кт 654 18,00
Внесена до каси сума ВЗ (причина вище описана, щоб уникнути визнання додаткового блага у сумі ВЗ*)

6. Дт 663 Кт 654 1182,00 грн.
Зроблено Залік заборгованості

7. Дт 641, 642 Кт 311 263,41 грн. та 18,00 грн.
Сплачено до бюджету ПДФО і ВЗ

8. Дт 949(93) Кт 39 121,95 грн.
Віднесено на витрати суму страхового внеску визначеного як дохід (оплата страхового полісу Інструкція №291 від 30.11.1999)

*- оскільки дохід надано у негрошовій формі, а застосування «натурального» військового збору-коефіцієнта ПКУ не передбачено, як вище було сказано, виникає питання про сплату військового збору з такого доходу.
Адже за цієї ситуації утримати збір з доходу фізособи неможливо. У ситуації, що склалася, вважаємо: щоб уникнути порушення вимог ПКУ в частині повноти та своєчасності сплати військового збору Підприємство може за рахунок власних коштів сплатити його при виплаті доходу, а потім попросити працівника — одержувача доходу компенсувати йому суму коштів, спрямовану на погашення зобов’язань з військового збору. У противному разі, на нашу думку, сплата Підприємством за працівника ВЗ також може вважатися «додатковим благом».
В цій ситуації саме податковий агент, тобто Підприємство, несе відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2019

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати