Експортний товар пошкоджено ракетою: як відобразити в обліку?

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Запит
Перше питання.
Добрий день!
Ситуація наступна: Ми відправили продукцію на експорт, згідно договору в додатку. По дорозі перед митницею цей товар був пошкоджений ракетою. ВМД, яка була вже створена на митниці анулювалася і нам цей товар повернувся. Страхова буде відшкодовувати, або й не буде покупцю витрати за товар, оскільки він як материнська компанія має договір страхування. Яким чином це все відобразити в обліку? Особливо цікавить визнання реалізації чи ні і як відобразити повернення пошкодженого товару. Пізніше буде нова реалізація з товаром.

Друге питання
Як відобразити в обліку виявленні (проведеною інвентаризацією повернутого товару) пошкодженні деталі та списати їх у разі не можливості виправити, якщо відшкодування не буде.

Відповідь

Дану ситуацію розділимо на три окремі події:
- перша подія, це спроба експорту, яка фактично не відбулася;
- друга подія, це пошкодження ракетою товару та його повернення;
- третя подія, це подальша нова поставка замість пошкодженого товару.

Ключовим питанням є те, чи перейшло право власності/ризики на товар до покупця до моменту ракетного ураження. І тут дуже важливі умови Вашого договору та Incoterms.
Чи була реалізація за першою відправкою.
На нашу думку, якщо митна декларація була анульована, товар фактично не перетнув митний кордон України і повернувся Вам, то сама по собі ця спроба експорту не створює операцію з експорту товару.
Для ПДВ це особливо важливо: експортна операція виникає за датою оформлення митної декларації, яка підтверджує факт вивезення товару за межі України. Податкова прямо зазначає, що йдеться про ВМД, яка засвідчує перетин митного кордону.
Тому якщо у Вашій ситуації виникли наступні події:
- ВМД була створена/подана;
- митне оформлення не було завершено;
- ВМД анульована;
- товар не перетнув митний кордон;
- товар повернувся на підприємство,
то ПДВ за ставкою 0 % за цією першою спробою експорту не виникає.

Згідно правил бухгалтерського обліку, бухгалтерська реалізація залежить не від митної декларації, а від документів, які підтверджують передачу товару покупцю.
Тут важливий нюанс.
Для бухобліку треба встановити момент переходу контролю/ризиків та вигід до покупця відповідно до договору.
Наприклад, якщо у Вашому договорі встановлено:
FCA — (місце передачі), то необхідно дивитися, яке саме місце передачі визначено.
Якщо товар передано перевізнику в Україні в пункті «Баришівка», де за договором ризики переходять покупцю, то теоретично може виникнути ситуація, коли:
товар уже не є вашим активом, хоча Україну він ще не покинув.
Саме тому вважаємо , що тут робити автоматичного висновку, що як що ВМД анульована, значить реалізація відсутня, для бухгалтерського обліку не слід.

З точки зору законодавства (закон № 996 і ПКУ), для ПДВ прописана одна ситуація, для бухобліку — інша ситуація.
Найважливіше у даній ситуації є те, хто ніс ризик знищення товару ракетою
У Вашому випадку, відповідно до договору/Incoterms, товар уже був переданий покупцеві або його перевізнику і ризик випадкової загибелі перейшов до покупця.
Тоді навіть якщо товар фізично залишився в Україні, може бути підстава вважати, що:
- товар уже не є вашим активом;
- у вас може існувати дебіторська заборгованість покупця;
- знищення товару не є вашим збитком від втрати запасів;
- питання компенсації вирішується між покупцем та страховиком/іншими відповідальними особами.
Хоча у Вашій ситуації після передачі права власності покупцю і на відповідальність перевізника, На нашу думку, Вам все одно потрібно разом з ними зробити наступне:
Задокументувати пошкодження.
Наприклад:
акт про пошкодження;
акт комісії;
фото/відео;
документи ДСНС/поліції, якщо є;
документи перевізника;
документи щодо вартості пошкодження;
документи щодо можливості/неможливості подальшого використання товару.
Визначити можливість подальшого використання товару.
Тут є принципова різниця:
- товар пошкоджений, але може бути відремонтований повністю чи частково
- товар повністю непридатний для використання/реалізації.

Якщо пошкоджений товар повернувся вам

На нашу думку, Вам необхідно враховуючи п. 4.4 Договору поставки,25.08.2026 р. домовитися з покупцем про припинення поставки і повернення товару.
Повернення пошкодженого товару на Ваш баланс і при наявності всіх підтвердних документів про його пошкодження внаслідок обстрілу, на нашу думку, дасть Вам можливість застосувати п. 32.1 пп.2 розділу ХХ ПКУ і при цьому питання ПДВ зобов’язань буде вирішено на Вашу користь, тому що повернення товару, який не був експортований і залишився у Вас, знову став доступним підприємству внаслідок припинення первісної поставки.
Тобто за первісною операцією необхідно відновити залишок товару на складі.
Якщо товар пошкоджений, не можна просто повернути його на баланс за повною первісною вартістю без оцінки його стану.
Якщо товар частково або повністю втратив вартість виникає питання уцінки/списання.
Наприклад:
Первісна вартість товару — 1 000 000 грн.
Після пошкодження:
придатний до використання товар — 300 000 грн;
очікувана вартість реалізації/відшкодування — умовно 250 000 грн.
Тоді треба визначити його чисту вартість реалізації та порівняти її з балансовою вартістю.
Якщо товар повністю непридатний:
1 000 000 грн первісної вартості для списання з балансу.
Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"
Кт 281(26) "Товари"(ГП)
На суму балансової вартості непридатного товару/продукції.

У п. 2.1 Вашого Договору прямо встановлено умови поставки «FCA, Баришівка, Україна», Incoterms 2020, а п. 2.3 передбачає, що покупець набуває право власності на товар з моменту його передачі перевізнику для подальшої доставки покупцю, що підтверджується товаросупровідними документами. За правилами FCA Incoterms 2020 ризик випадкового пошкодження товару також переходить до покупця в погодженому місці поставки — при передачі товару перевізнику/особі, призначеній покупцем.
Отже, якщо ракета пошкодила товар вже після того, як Ви передали його перевізнику в Баришівці, вважаємо слід виходити з того, що на момент пошкодження:
- право власності вже перейшло до нерезидента;
- ризики випадкового пошкодження вже перейшли до нерезидента;
- товар уже вибув із ваших активів;
- саме пошкодження в дорозі є ризиком покупця, а не вашого підприємства.
Це дуже важливий висновок.
1. У бухгалтерському обліку реалізацію, на нашу думку, треба визнавати
За НП(С)БО 15 (п. 8.) дохід від реалізації визнається, зокрема, коли покупцю передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності, продавець більше не здійснює управління та контроль, суму доходу можна достовірно визначити і є ймовірність отримання економічних вигід.
У вашому договорі цей момент достатньо чітко прописаний:
передали товар перевізнику - право власності перейшло покупцю.
А FCA додатково означає, що там же переходить і ризик.
(Б.5. Перехід ризиків
Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження
товару:
- з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4
А.4. Поставка
Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій
особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності
зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду,
що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Поставка вважається здійсненою,
а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар
завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що
призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені
останнього;)
Тому рекомендується відобразити первісне відвантаження приблизно так:
Дт 362 — Кт 702 (701) — визнано дохід від реалізації покупцю-нерезиденту;
Дт 902 (901) — Кт 281 (26) — списано собівартість товару.
Тобто анулювання ВМД саме по собі не анулює бухгалтерську реалізацію, оскільки момент реалізації за бухобліком визначається не митною декларацією, а фактом передачі ризиків, вигід і контролю (НП(С)БО 15).

Пошкоджений товар, який фізично повернувся вам, не можна автоматично оприбуткувати назад як ваш товар.
Це, на нашу думку, найважливіша практична особливість Вашої ситуації.
Якщо право власності перейшло покупцю до пошкодження, то після ракетного удару пошкоджений товар юридично залишається товаром покупця, якщо сторони не домовилися про інше.
Тобто фізичне знаходження товару у вас на території ще не означає наявність права на:
Дт 281 Кт 902 — «повернули товар».
Для такого бухгалтерського повернення потрібна юридична підстава — наприклад:
- покупець повертає товар продавцю з переходом права власності назад;
- сторони розривають первісну поставку;
- оформляється credit note;
- сторони погоджують анулювання заборгованості покупця;
- продавець приймає пошкоджений товар назад у свою власність.
Якщо таких документів немає, пошкоджений товар логічніше враховувати поза балансом як майно покупця, що тимчасово знаходиться у вас на відповідальному зберіганні.
Дуже важливо встановити, що саме сторони вирішили щодо першого інвойсу на поставку товару.
Тут можливі фактично два варіанту подій.
Перший варіант, це коли покупець повинен оплатити перший товар
Цей варіант найбільше відповідає чинному договору.
Згідно до умов Договору, Ви виконали свій обов'язок:
У місці поставки «FCA Баришівка» передали товар перевізнику, власність і ризики перейшли покупцю.
Потім майно покупця було пошкоджено ракетою.
У такому випадку ваша дебіторська заборгованість:
Дт 362 Кт 701(702) продовжує існувати.
І якщо страхова компанія покупця компенсує йому збиток, це взагалі не повинно проходити через ваш бухгалтерський облік.
Тобто умовно представимо:
Вартість товару складає EUR 100 000.
Ви відображаєте у обліку:
Дт 362 — Кт 702 — EUR 100 000 у гривневому еквіваленті.
Покупець має вам сплатити EUR 100 000 (Дт 312 Кт 362).
У покупця сталася страхова подія на EUR 100 000.
Страхова виплачує покупцю EUR 100 000.
При цьому обидві сторони Договору отримали своє.

Другий варіант, це 25.08.2026 р. оформити припинення поставки і повернення партії товару від покупця продавцю на баланс з подальшим застосуванням продавцем п. 32.1 пп. 2, Р. ХХ ПКУ.
Крім того, анульувати експортну ПН і здійснити відповідні корегування у декларації з ПДВ
Якщо ви домовляєтеся з покупцем про нову поставку, на нашу думку, найчистіша модель для вашого випадку це розглядати майбутню поставку як нову поставку, якщо сторони документально погодили припинення/анулювання першої поставки.
Ви виготовляєте/відвантажуєте новий товар, оформлюєте нову митну декларацію, виникає нова експортна операція.
Для ПДВ оформлена нова ВМД, яка підтверджує фактичне вивезення, яка і буде підставою для застосування 0 %.

З точки зору діючого законодавства, з ПДВ дана ситуація не стандартна.
У Вашій ситуації бухгалтерський облік і ПДВ облік розходяться.
Для експорту податкові зобов'язання виникають на дату оформлення митної декларації, яка засвідчує факт перетинання митного кордону України.
Згідно вимог ПКУ, ставка 0 % застосовується до товарів, фактичне вивезення яких за межі України підтверджено належним чином оформленою ВМД.
У Вас перетину кордону не було і ВМД анульована.
З цього слідує, що експортної ПДВ-операції за цією партією не виникло.
Тому не рекомендується складати експортну ПН за ставкою 0 % за анульованою ВМД.
З урахуванням вище наведеного виникає питання:
- чи перетворюється передача товару нерезиденту за FCA в Україні на звичайне постачання на території України зі ставкою 20 %?
Це питання потребує окремого аналізу, тому що за договором право власності перейшло нерезиденту на території України, а фактичного експорту в результаті не сталося.
З вище наведеного виникає питання, чи треба нараховувати 20 % ПДВ
Є ризик виникнення такої позиції ДПС:
- було здійснено постачання товару покупцю;
- місце передачі — Баришівка, Україна;
- право власності перейшло нерезиденту;

- фактичне вивезення товару за межі митної території України не відбулося;
тому, немає підстав застосовувати ставку 0 %.
Тому ДПС потенційно може трактувати операцію як постачання товару на митній території України.
Це питання треба дослідити окремо дуже ретельно, оскільки від нього залежить, чи потрібно Вам за першою поставкою, яка не перетнула кордон України, нарахувати 20 % ПДВ.
Питання ПДВ у даній ситуації є ключовим, і станом на 2026 рік позиція ДПС уже сформульована досить однозначно, причому є свіжі ІПК 2026 року майже ідентичні Вашій ситуації.
1. Короткий висновок
Якщо за умовами контракту FCA право власності на товар перейшло до нерезидента в Україні, але товар фактично не був вивезений за межі митної території України, то:
операція не має права на ставку 0 % як експорт; вона розглядається як постачання товару на митній території України і оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.
Причому це прямо підтверджено ДПС у ІПК від 12.02.2026 № 796/ІПК/99-00-21-03-02: якщо товар проданий нерезиденту, право власності перейшло до нього, але товар не був вивезений з України, місце постачання — Україна, і постачальник повинен нарахувати 20 % ПДВ.
Також ІПК від 14.07.2026 № 4065/ІПК/99-00-21-03-02 фактично повторює цей висновок щодо товару, який мав експортуватися, але фактичного вивезення не відбулося.
Тобто твердження про те , що «право власності перейшло нерезиденту за FCA в Україні, але товар не був експортований» не дає підстав застосувати 0 %. Навпаки — за позицією ДПС це підстава для 20 %.
2. Чому FCA не означає автоматично 0 % ПДВ
Тут важливо розділити цивільно-правовий момент переходу ризиків/власності і податкову кваліфікацію операції для ПДВ.
Умови FCA можуть передбачати передачу товару покупцю/перевізнику в Україні. Це може означати, що з точки зору договору нерезидент уже став власником товару.
Але для ПДВ питання ставиться інакше:
Чи був товар фактично вивезений за межі митної території України.
ПКУ визначає постачання товарів як, зокрема, передачу права розпоряджатися товарами як власник — п.п. 14.1.191 ПКУ.
А об'єктом ПДВ є постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України — п.п. «а» п. 185.1 ПКУ.
При цьому за п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є, загалом, фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання.
З урахуванням наведеного просліджується така логіка:
Передали товар нерезиденту в Україні, право власності перейшло, товар залишився в Україні, місце постачання Україна, виникає об'єкт ПДВ → 20 %.
Саме так цю ситуацію зараз трактує ДПС.
Підпункт «а» п.п. 195.1.1 ПКУ встановлює:
операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою 0 %.
Принципово важливе слово — «вивезення».
Товари вважаються вивезеними для цілей ПКУ, якщо факт вивезення підтверджено належним чином оформленою митною декларацією.

Тому, на підставі всього вище наведеного, на нашу думку, для уникнення нарахування ПДВ 20% на дату передачі товару перевізнику при залишені товару в Україні у власності нерезидента, Вам рекомендується 25.08.2026 р. оформити з покупцем угоду про припинення поставки і передачу товару продавцю шляхом повернення з здійсненням Вами всіх вище наведених подій і відповідних корегувань.

Далі, на підставі вище наведеного, надаємо примірну можливу схему бухгалтерських проводок стосовно Вашої експортної ситуації

Дата операції Кореспонденції рахунків Коментарі

21.08.2026 р
Д-т К-т

362 701(702) На умовах FCA відвантажено товар/продукцію покупцю
701(702) 6412 Зареєстровано експортну ПН на основі ВМД 0%
901(902) 26(28) Списано собівартість проданої продукції/товару

25.08.2026 р.
704 362 На підставі п. 4.4 Договору поставки погоджено з покупцем припинення поставки і повернення товару/продукції продавцю. (товар повернуто)
701(702) 6412 На підставі ст. 192.1 ПКУ складено і зареєстровано РК до експортної ПН від 21.08.2026 р.
901(902) 26(28) Червоне сторно раніше списаної проданої собівартості продукції/товару
947 26 Списано пошкоджену продукцію/товари на витрати. ПДВ згідно до п. 32.1 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ при наявності всіх необхідних документів стосовно нанесення збитків ракетним обстрілом, не нараховується.
Наступна нова поставка товару/продукції нерезиденту буде здійснюватися і відображатися у бухгалтерському і податковому обліку на підставі загально прийнятих норм бухгалтерського і податкового обліку.

ДРУГЕ ПИТАННЯ
«Як відобразити в обліку виявленні (проведеною інвентаризацією повернутого товару) пошкодженні деталі та списати їх у разі не можливості виправити, якщо відшкодування не буде»

Якщо за результатами інвентаризації вже встановлено, що повернений товар/деталі пошкоджені внаслідок ракетного удару і відновленню не підлягають, а відшкодування від покупця, страхової чи іншої особи не буде, ми б рекомендували оформлювати це як втрати від псування запасів унаслідок обставин непереборної сили.
Вам важливо оформити документально факт нанесення збитків
Оскільки пошкодження виявлено саме інвентаризацією, то Положення № 879 про інвентаризацію прямо передбачає, що непридатні або зіпсовані запаси під час інвентаризації вносяться до окремого інвентаризаційного опису із зазначенням найменування, кількості, причин, ступеня та характеру псування, а також пропозицій щодо списання або можливості використання.
Щоб врегулювати можливі податкові ризики, у т.ч. з ПДВ, Вам рекомендується оформити наступний пакет документів:
- наказ про проведення позачергової інвентаризації;
- інвентаризаційний опис пошкоджених деталей;
- акт комісії про пошкодження;
- фото пошкоджень;
- документ ДСНС/поліції або інший документ, що підтверджує ракетний удар;
- витяг з ЄДРДР за фактом обстрілу;
- сертифікат ТПП;
- висновок відповідальної технічної комісії, що деталі відновленню/ремонту не підлягають і використання їх у господарській діяльності неможливе;
- рішення керівника про списання;
- акт списання запасів;
- документи/листування, що підтверджують відсутність відшкодування.
ДПС також рекомендує для документування знищення/втрати товарів унаслідок воєнних дій проводити інвентаризацію та отримувати документи ДСНС щодо пошкодження майна.
Далі на прикладу буде наведено можливі бухгалтерські проведення:
Умовно, балансова вартість пошкоджених деталей — 500 000 грн.
Якщо комісія встановила, що деталі пошкоджені внаслідок ракетного удару ремонту/відновленню не підлягають, подальше використання неможливе,
То у такому разі їх списання слід відобразити наступним чином:
Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"Кт 281 "Товари" (201,202, 209) — 500 000 грн.
При цьому, при наявності вище наведених документів, згідно до п. 32.1 підрозділу 2, Розділу ХХ ПКУ, при списанні таких ТМЦ, ст. 198.5 ПКУ не застосовується і компенсуючі ПДВ – зобов’язання не нараховуються.

Тобто вартість повністю непридатних деталей списується на витрати звітного періоду. Саме такий підхід передбачає НП(С)БО 9: вартість повністю втрачених (зіпсованих) запасів списується на витрати звітного періоду.

За Інструкцією № 291 до Плану рахунків суми нестач і втрат від псування цінностей до моменту остаточного вирішення питання щодо винних осіб відображаються на рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".
Тому до прийняття рішення про списання таких ТМЦ рекомендується їх вартість відобразити на забалансовому рахунку :
Дт 072 — 500 000 грн. відображено суму втрат, щодо яких встановлюється питання про відшкодування.
Після того як документально комісією буде встановлено, що:
- пошкодження спричинене ракетним ударом;
- винної особи, яка повинна компенсувати збиток, немає (вірніше-є, це РФ);
- страхового відшкодування підприємство не отримуватиме;
- претензії до покупця/перевізника не пред'являються або відсутні підстави для їх задоволення,
Після остаточного рішення про списання, затвердженого відповідним Наказом, слід відобразити списання з позабалансового рахунку:
Кт 072 — 500 000 грн. списано з позабалансового обліку невідшкодовані втрати після остаточного врегулювання питання.
Загальна схема проводок буде виглядати:
Дт 947 Кт 281 Дт 072 - після остаточного рішення Кт 072.

Якщо деталі не повністю знищені, то тут не варто списувати всю вартість продукції.
Наприклад:
Балансова вартість виробу/товару — 500 000 грн.
Після ракетного удару встановлено що:
ремонт неможливий, але частина металу/комплектуючих може бути використана як брухт, очікувана вартість придатних залишків комісією оцінена у сумі 50 000 грн.
Тоді необхідно це відобразити у обліку:
Дт 209 / 201 Кт 719 — 50 000 грн. оприбутковано придатні залишки за обґрунтованою вартістю.
А решта, які не підлягають використанню необхідно списати з балансу на підставі рішення комісії і Наказу:
Дт 947 Кт 281 — 450 000 грн.
Це важливо, оскільки НП(С)БО 9 передбачає оцінку запасів з урахуванням їх чистої вартості реалізації.
Як вище вже було наведено, ПДВ згідно ст. 198.5 при наявності всіх відповідних документів при списанні не нараховується.

Це прямо підтверджує актуальна позиція ДПС: товари, знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили під час воєнного/надзвичайного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності, тому ПДВ за п. 198.5 не нараховується.
І важливо те, що ця позиція ДПС актуальна і зараз — у серпні 2026 року ДПС окремо підтвердила цей підхід.

P.S.

Оскільки у вас товар був пошкоджений ракетою ще до фактичного експорту, а потім фізично повернувся, ми б рекомендували Вам оформити документи таким чином, щоб не виникало суперечності з податковими органами:
- Акт інвентаризаційної комісії
У ньому з урахуванням ступені пошкодження ТМЦ, зазначити наприклад: «За результатами інвентаризації встановлено пошкодження деталей внаслідок ракетного удару, що стався під час транспортування товару. Внаслідок пошкодження деталі мають механічні/інші пошкодження, відновлення та ремонт яких є технічно неможливими/економічно недоцільними. Використання деталей за первісним призначенням неможливе. Придатні залишки, що можуть бути використані в господарській діяльності, — відсутні».
А якщо є придатні залишки, то окремо їх перелічити.
Рішення комісії (наприклад)
«Визнати деталі непридатними для подальшого використання та запропонувати списати їх балансову вартість на витрати підприємства».
Наказ директора
На підставі інвентаризаційних документів:
«Списати пошкоджені внаслідок ракетного удару деталі, що не підлягають відновленню, у сумі ___ грн».

Підсумкова схема відображення списання пошкоджених ТМЦ:
Якщо, наприклад, балансова вартість пошкоджених деталей 1 000 000 грн, залишків немає і компенсації не буде, то можливе застосування схеми:
Операція Дт Кт Сума
Списано непридатні деталі 947 281(26) 1 000 000
Відображено втрати на 072 072 — 1 000 000
Після остаточного рішення про
відсутність відшкодування — 072 1 000 000
Компенсуючий ПДВ не нараховується

Ключова умова для не нарахування ПДВ, це добре документально підтвердити саме факт знищення/втрати внаслідок ракетного удару та неможливість використання деталей.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух»
Носов В.Г.

2026

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати