Електронні гроші облік та нюанси

ЗАПИТ:

Необходимо правильно организовать схему взаимодействия компаний (с юридической и бухгалтерской точки зрения) с физическими и юридическими лицами с использованием электронных денег.
Пример операции:
«Фирма А» (будущий управитель электронных денег)
«Фирма Б» (работающая фирма с электронными деньгами)
«Фирма С» (работающая фирма с электронными деньгами)
«Покупатель» физическое или юридическое лицо совершающее покупку в «Фирме Б» или «Фирме С».
«договорной процент» - «электронные деньги».

Покупателю совершившему покупку в «Фирме Б», по истечению 14 дней после покупки в случае отсутствия возврата товара начисляется договорной процент. Данный процент переводит покупателю «Фирма А
Интересует - как облагается этот «договорной процент».

Далее «Фирма Б» переводит договорной процент «Фирме А».

Каким образом «Фирма Б» проведет данную операцию (перевод договорного процента) Какие бухгалтерские проводки и налоги в этом случае будут, как у «Фирмы Б» так и «Фирмы А».

«Фирма А» часть данного процента переводит покупателю, а часть оставляет у себя.

Какие налоги платит с данной операции «Фирма А».

Если «Покупатель» обращается в «Фирму С» для покупки чего-либо, так как «Фирма С» использует электронные день он может погасить весь чек или его часть при помощи «электронных деньг» которые в последствии переведет «Фирма А» «Фирме С».

Что необходимо для перевода с «электронных денег» в наличную форму?

Какая форма собственности будет оптимальной в данном случае, при каких объемах?

Нужен договор между фирмами «А» и «Б» для данной деятельности, и с покупателем.

ВІДПОВІДЬ:
З отриманої для відповіді інформації така діяльність здійснюється у т.ч. на підставі Закону про електронну комерцію.
Законодавство України у сферi електронної комерцiї ґрунтується на Конституцiї України i складається iз Цивiльного i Господарського кодексiв України, законiв України "Про захист прав споживачiв", "Про рекламу", "Про електроннi документи та електронний документообiг", "Про захист iнформацiї в iнформацiйно-телекомунiкацiйних системах", "Про телекомунiкацiї", "Про електронний цифровий пiдпис", "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi", "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг", "Про захист персональних даних", мiжнародних договорiв України, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України, цього Закону та iнших нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до них.
Порядок надання банкiвських послуг, випуск та обiг електронних грошей, здiйснення переказу коштiв не є предметом правового регулювання цього Закону i регулюється спецiальним законодавством. До послуг систем дистанцiйного обслуговування, випуску та обiгу електронних грошей, страхування та iнших послуг, щодо яких iснує спецiальне законодавство, цей Закон застосовується лише в частинi правочинiв, вчинених в електроннiй формi, яка не суперечить спецiальному законодавству, що регулює здiйснення послуг iз дистанцiйного обслуговування, випуск та обiг електронних грошей, страхування, зокрема законам України "Про електроннi документи та електронний документообiг", "Про електронний цифровий пiдпис", "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi", "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг", "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та "Про страхування".

Згідно до п.1) ст. 3 Закону №675-VIII від 03.09.2015 (редакція від 23.03.2017) "Про електронну комерцію" - електронна комерцiя - вiдносини, спрямованi на отримання прибутку, що виникають пiд час вчинення правочинiв щодо набуття, змiни або припинення цивiльних прав та обов’язкiв, здiйсненi дистанцiйно з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем, внаслiдок чого в учасникiв таких вiдносин виникають права та обов’язки майнового характеру;
п. 2) ст. 3 Закону №675-VIII електронна торгiвля - господарська дiяльнiсть у сферi електронної купiвлi-продажу, реалiзацiї товарiв дистанцiйним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинiв iз використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем;
п. 14) ст. 3 Закону №675-VIII - реалiзацiя товару дистанцiйним способом - укладення електронного договору на пiдставi ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогiв, проспектiв, буклетiв, фотографiй тощо з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем, телевiзiйним, поштовим, радiозв’язком або в iнший спосiб, що виключає можливiсть безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або iз зразками товару пiд час укладення такого договору;

Як видно з наданої Вами схеми та загально відомої практики використання подібних схем у сфері електронної торгівлі, Фірма «А» є по суті рекламодавцем і шукачем покупців для товарів фірм партнерів - «Фірма Б» і «Фірма С».
Фізична особа покупець, при реєстрації у якості партнера «Фірми А», в рамках діючого Закону №675-VIII від 03.09.2015 (редакція від 23.03.2017) «Про електронну комерцію» і на умовах «Фірми А», укладає електронний договір у відповідності до ст. 11 Закону №675-VIII , що відповідає умовам Статті 205. Кодекс №435-IV від 16.01.2003 (редакція від 06.04.2017) "Цивільний кодекс України"
Форма правочину. Способи волевиявлення, де сказано:
1. Правочин може вчинятися усно або в письмовiй (електроннiй) формi. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо iнше не встановлено законом.
У даному Договорі повинні бути прописані всі необхідні, на Ваш погляд, умови, у т.ч. умови відносно «договірного проценту», який, в свою чергу оговорений Продавцем товару і Покупцем .
Тобто, при реєстрації Покупця на ресурсі «Фірма А», електронній договір вважається укладеним і є таким, який укладено у письмовій формі (ст. 639 Цивільного Кодексу України), це актуально і для договорів в електронній формі між покупцем і «Фірма Б», «Фірма С».

Далі розглянемо у рамках якого договору повинні працювати з «Фірма А» «Фірма Б» і «Фірма С».
З точки зору бізнесового процесу, який здійснюється між вище вказаними фірмами, «Фірма А» виконує завдання Фірм «Б» і «С» по пошуку покупців товарів Фірм «Б» і «С» і при цьому їх ще рекламує.
За ці послуги, «Фірма А» згідно з Договором повинна отримати винагороду у т.ч. у її складі і «договірний процент», який, при виконанні Покупцем відповідних умов, йому «Фірмою А» буде зараховано на віртуальний рахунок для подальших розрахунків.

В рамках цивільного законодавства України доцільніше щоб «Фірма А» здійснювала свою діяльність з Фірмами «Б» і «С» на підставі Глави 63 ЦКУ № 435 «Послуги». Загальнi положення, де у Статті 901. «Договiр про надання послуг» сказано, що:
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесi вчинення певної дiї або здiйснення певної дiяльностi, а замовник зобов'язується оплатити виконавцевi зазначену послугу, якщо iнше не встановлено договором.

Розглянемо далі можливу схему бухгалтерських проводок у «Фірми А» при наданні таких послуг:

№ П\П Кореспонденція рахунків Зміст операції
Дт Кт
1 361 703 Відображено дохід на підставі Акту виконаних робіт, наданих послуг
2 703 6412 Відображено зобов’язання по ПДВ 20%, якщо Ви його платник.
3 311 361 Отримано на р/р винагороду, у т.ч. суму «договірного проценту».
4 703 791 Відображено фінансовий результат

Згідно з даними таблиці, «Фірма А», якщо вона платник ПДВ то повинна відобразити зобов’язання по ПДВ, аі згідно з декларацією на прибуток сплатити 18% податку на прибуток.

Розглянемо далі можливу схему бухгалтерських проводок у «Фірми Б і С» при отримані таких послуг:

№ П\П Кореспонденція рахунків Зміст операції
Дт Кт
1 361 702 Товар продано покупцю
2 702 6412 Відображено зобов’язання по ПДВ 20%, якщо Ви його платник.
3 311 361 Отримано кошти від покупця
4 902 281 Відображено собівартість реализованих товарів
5 93 631 Відображено послуги від «Фірми А»
6 6412 631 Відображено кредит по ПДВ 20%, якщо Ви його платники.
7 631 311 Перераховано кошти фірмі «А»

8 702
791
791 791
902
93

Відображено фінансовий результат
від операції

Далі розглянемо взаємовідносини, які можуть виникати у Покупця товарів з Фірмами «Б» і «С».
Правовий статус продавця товарів Фірм партнерів (Фірми «Б» і «С») оговорений у ст. 7 Закону № 675:

Стаття 7. Закону №675-VIII Правовий статус продавця (виконавця, постачальника)
товарiв, робiт, послуг в електроннiй комерцiї
1. Продавець (виконавець, постачальник) товарiв, робiт, послуг в електроннiй комерцiї пiд час своєї дiяльностi та у разi поширення комерцiйного електронного повiдомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабiльний доступ iнших учасникiв вiдносин у сферi електронної комерцiї до такої iнформацiї:
повне найменування юридичної особи або прiзвище, iм’я, по батьковi фiзичної особи - пiдприємця;
мiсцезнаходження юридичної особи або мiсце реєстрацiї та мiсце фактичного проживання фiзичної особи - пiдприємця;
адреса електронної пошти та/або адреса iнтернет-магазину;
iдентифiкацiйний код для юридичної особи або реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв для фiзичної особи - пiдприємця, або серiя та номер паспорта для фiзичної особи - пiдприємця, яка через свої релiгiйнi переконання вiдмовилася вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв та офiцiйно повiдомила про це вiдповiдний орган державної податкової служби i має вiдмiтку в паспортi;
вiдомостi про лiцензiю (серiя, номер, строк дiї та дата видачi), якщо господарська дiяльнiсть пiдлягає лiцензуванню;
щодо включення податкiв у розрахунок вартостi товару, роботи, послуги та, у разi доставки товару, - iнформацiя про вартiсть доставки;
iншi вiдомостi, що вiдповiдно до законодавства пiдлягають оприлюдненню.
2. Продавець (виконавець, постачальник) пiд час вчинення електронного правочину зобов’язаний забезпечити повну вiдповiднiсть предмета електронного договору, погодженого сторонами, кiлькiсним та якiсним характеристикам.
3. Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує iншiй сторонi електронного договору надати йому вiдомостi про платiжнi iнструменти для оплати вартостi товару, роботи, послуги, вiн зобов’язаний забезпечити захист такої iнформацiї вiдповiдно до законiв України "Про захист iнформацiї в iнформацiйно-телекомунiкацiйних системах" i "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi".
4. Продавець (виконавець, постачальник) має право вимагати вiд iншої сторони лише такi вiдомостi, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.

З наведеної статті видно, що між Продавцем і Покупцем укладається електронний правочин (Договір купівлі-продажу).

Правовий статус Покупця фізичної особи, його зобов’язання та права, наведені у статті 8 Закону № 675:

Стаття 8. №675-VIII Правовий статус покупця (замовника, споживача)
товарiв, робiт, послуг у сферi електронної комерцiї
1. Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарiв, робiт, послуг у сферi електронної комерцiї визначаються законодавством України, зокрема Законом України "Про захист прав споживачiв".
Покупець (замовник, споживач) товарiв, робiт, послуг у сферi електронної комерцiї за обсягом своїх прав та обов’язкiв прирiвнюється до споживача у разi укладення договору поза торговельними або офiсними примiщеннями та у разi укладення договору на вiдстанi вiдповiдно до Закону України "Про захист прав споживачiв".
2. Покупець (замовник, споживач) товарiв, робiт, послуг у сферi електронної комерцiї, який приймає (акцептує) пропозицiю iншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов’язаний повiдомити про себе iнформацiю, необхiдну для його укладення.
3. У разi оплати вартостi товару, роботи, послуги iз застосуванням платiжних iнструментiв така особа має право повiдомити вiдомостi, що дають змогу забезпечити проведення оплати вiдповiдним оператором платiжних систем, який несе вiдповiдальнiсть за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством.
4. Фiзична особа повинна надати iнформацiю про себе, необхiдну для вчинення електронного правочину, створення електронного пiдпису, iдентифiкацiї в iнформацiйнiй системi суб’єкта електронної комерцiї, шляхом введення (створення) особою спецiального набору електронних даних, а також вчинення iнших дiй у такiй системi.
5. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повiдомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.
6. Перелiк iнформацiї, необхiдної для вчинення електронного правочину, визначається законодавством України або за домовленiстю сторiн.

При здійсненні операцій в рамках подібних Договорів Вам слід керуватися наступними вимогами Закону № 675:
Стаття 13. Закону № 675 Розрахунки у сферi електронної комерцiї
1. Розрахунки у сферi електронної комерцiї здiйснюються вiдповiдно до законiв України "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi", "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг", iнших законiв та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України.
Розрахунки у сферi електронної комерцiї можуть здiйснюватися з використанням платiжних iнструментiв, електронних грошей, шляхом переказу коштiв або оплати готiвкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готiвкових та безготiвкових розрахункiв, а також в iнший спосiб, передбачений законодавством України.
2. Способи, строки та порядок розрахункiв у сферi електронної комерцiї визначаються в електронному договорi з урахуванням вимог законодавства України.
3. Продавець (виконавець, постачальник), оператор платiжної системи або iнша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу вiдповiдно до умов електронного договору, повиннi надати покупцевi (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцiю, товарний чи касовий чек, квиток, талон або iнший документ, що пiдтверджує факт отримання коштiв, iз зазначенням дати здiйснення розрахунку.
4. Якщо особа, яка одержала пропозицiю укласти електронний договiр (оферту), протягом строку для вiдповiдi не здiйснила оплату вiдповiдно до зазначених у пропозицiї умов, така пропозицiя вважається неприйнятою.
5. Здiйснення оплати вiдповiдно до умов, зазначених у пропозицiї укласти електронний договiр, без виконання iнших умов та/або без надання усiх вiдомостей, визначених у такiй пропозицiї, не вважається прийняттям пропозицiї укласти електронний договiр (акцептом), а оплата вважається неналежною та пiдлягає поверненню особi, яка її здiйснила.

Стосовно дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готiвкових та безготiвкових розрахункiв, можемо навести наступне:

Підпунктом. 14 п. 1 ст. 3 Закону N 675 встановлено, що реалiзацiя товару дистанцiйним способом - укладення електронного договору на пiдставi ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом N 675, шляхом забезпечення доступу до каталогiв, проспектiв, буклетiв, фотографiй тощо з використанням iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем, телевiзiйним, поштовим, радiозв'язком або в iнший спосiб, що виключає можливiсть безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або iз зразками товару пiд час укладення такого договору.
Вiдповiдно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону N 675 розрахунки у сферi електронної комерцiї можуть здiйснюватися, зокрема шляхом переказу коштiв або оплати готiвкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готiвкових та безготiвкових розрахункiв, а також в iнший спосiб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платiжної системи або iнша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу вiдповiдно до умов електронного договору, повиннi надати покупцевi (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцiю, товарний чи касовий чек, квиток, талон або iнший документ, що пiдтверджує факт отримання коштiв, iз зазначенням дати здiйснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону N 675).
Роздiлом VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05.11.2014 N 705, iз змiнами i доповненнями (далi - Положення), встановлено, що документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi.
Пiд час здiйснення операцiй з використанням електронних платiжних засобiв у сферi електронної комерцiї та системах дистанцiйного обслуговування дозволяється формування в електроннiй формi документа за операцiєю з використанням електронного платiжного засобу за умови доставки його користувачу.
Документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв мають статус первинного документа та можуть бути використанi пiд час урегулювання спiрних питань.

Схему можливих бухгалтерських проводок при здійсненні операції продажу товарів покупцю Фірмами «А» і «С» було наведено вище.

Відносно оподаткування «договірного проценту» можемо висловити наступну думку.
По своєї суті, «договірний процент» є своєрідною премією для Покупця, тобто, його заохоченням, яке він отримує на умовах договору.
Тому таке заохочення буде вважатися його доходом.
При нарахуванні та виплаті такого доходу, «Фірма А» повинна додержуватися вимогт наступних статей ПКУ № 2755.
Такий дохід Покупця може бути кваліфікований як додатковий дохід згідно з далі наведеними статтями Кодексу:
ст. 164.2.8. пасивнi доходи (крiм зазначених у пiдпунктi 165.1.41 пункту 165.1 статтi 165 цього Кодексу), доходи у виглядi виграшiв, призiв;

ст. 164.2.17. дохiд, отриманий платником податку як додаткове благо (крiм випадкiв, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у виглядi:
ґ) суми безповоротної фiнансової допомоги (крiм суми процентiв умовно нарахованих на таку допомогу);
е) вартостi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг), визначеної за правилами звичайної цiни, а також суми знижки звичайної цiни (вартостi) товарiв (робiт, послуг), iндивiдуально призначеної для такого платника податку, крiм сум, зазначених у пiдпунктi ст. 165.1.53 пункту 165.1 статтi 165 цього Кодексу.

ст. 164.2.20. iншi доходи, крiм зазначених у статтi 165 цього Кодексу.

Яким би з цих, вище наведених видів доходів, дохід Покупця у сумі «договірного проценту» буде визнано, така сума підлягає до її включення у загальний оподатковуваний дохід відповідного звітного періоду.

У зв’язку з цим, вiдповiдно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент («Фірма А»), який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фiзичних осiб та вiйськовий збiр iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Таблиця можливих бухгалтерських проводок при обліку таких операцій у «Фірми А»:

№ П\П Кореспонденція рахунків Зміст операції
Дт Кт
1 685 311 Нараховано і заплачено «договірний процент» за мінусом податків
2 685 6411 Нараховано ПДФО 18 %
3 685 6415 Нараховано військовий збір 1,5%
4 6411 311 Сплачено ПДФО до бюджету
5 6415 311 Сплачено військовий збір до бюджету
6 949 685 Віднесено на витрати суму «договірнго проценту»

Розглянемо тепер ситуацію, яка Вами змодельована у запиті:

Якщо «Покупець» звертається в «Фірму С» для покупки чогось, так як «Фірма С» використовує «електронні гроші», він може погасити весь чек або його частину за допомогою «електронних грошей», які у подальшому переведе «Фірма А» «Фірмі З ».

В рамках юридичних відносин, ця ситуація виглядає наступним чином:
1. У момент нарахування «договірного проценту» на підставі Договру у «Фірми А» перед Покупцем виникають договірні зобов’язання по його виплаті.
2. При здійсненні придбання товару Покупцем у «Фірми С», у покупця виникають договірні зобов’язання перед Продавцем.
3. Покупець у першому випадку є кредитором «Фірми А», а у другому випадку є боржником «Фірми С».
Взаєморозрахунки між цими трьома сторонами двох різних Договорів можливо врегулювати на підставі наступних статей ЦКУ № 435:

Стаття 513. Форма правочину щодо замiни кредитора у зобов'язаннi

1. Правочин щодо замiни кредитора у зобов'язаннi вчиняється у такiй самiй формi, що i правочин, на пiдставi якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторовi.
2. Правочин щодо замiни кредитора у зобов'язаннi, яке виникло на пiдставi правочину, що пiдлягає державнiй реєстрацiї, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрацiї цього правочину, якщо iнше не встановлено законом.
Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язаннi
1. До нового кредитора переходять права первiсного кредитора у зобов'язаннi в обсязi i на умовах, що iснували на момент переходу цих прав, якщо iнше не встановлено договором або законом.
Стаття 515. Зобов'язання, в яких замiна кредитора не допускається
1. Замiна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про вiдшкодування шкоди, завданої калiцтвом, iншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Стаття 516. Порядок замiни кредитора у зобов'язаннi
1. Замiна кредитора у зобов'язаннi здiйснюється без згоди боржника, якщо iнше не встановлено договором або законом.
2. Якщо боржник не був письмово повiдомлений про замiну кредитора у зобов'язаннi, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслiдкiв. У цьому разi виконання боржником свого обов'язку первiсному кредиторовi є належним виконанням.

З наведених вище норм статей ЦКУ № 435 слідує, що вiдповiдно до статтей 512-516 ЦКУ у взаєминах Покупець – «Фірма А», кредитор у зобов’язаннi «Покупець» може бути замiнений iншою особою «Фірмою С» внаслiдок передання ним своїх прав iншiй особi за правочином (вiдступлення права вимоги). Правочин щодо замiни кредитора у зобов’язаннi вчиняється у такiй самiй формi, що i правочин, на пiдставi якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторовi. До нового кредитора переходять права первiсного кредитора у зобов’язаннi в обсязi i на умовах, що iснували на момент переходу цих прав, якщо iнше не встановлено договором або законом.
Тобто, розрахуватися за товари, які Покупець придбав у «Фірми С», повинна буду «Фірма А», як з новим кредитором.

Можливий наступний варіант врегулювання цього питання:

Стаття 520. ЦКУ Замiна боржника у зобов'язаннi

1. Боржник у зобов'язаннi може бути замiнений iншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо iнше не передбачено законом.

Стаття 521. Форма правочину щодо замiни боржника у зобов'язаннi
1. Форма правочину щодо замiни боржника у зобов'язаннi визначається вiдповiдно до положень статтi 513 цього Кодексу (Стаття 513. Форма правочину щодо замiни кредитора у зобов'язаннi . 1. Правочин щодо замiни кредитора у зобов'язаннi вчиняється у такiй самiй формi, що i правочин, на пiдставi якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторовi).
.. Стаття 512. Пiдстави замiни кредитора у зобов'язаннi
1. Кредитор у зобов'язаннi може бути замiнений iншою особою внаслiдок:
1) передання ним своїх прав iншiй особi за правочином (вiдступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
2. Кредитор у зобов'язаннi може бути замiнений також в iнших випадках, встановлених законом.
3. Кредитор у зобов'язаннi не може бути замiнений, якщо це встановлено договором або законом.

У Договорі Покупець – «Фірма С» - Покупець боржник, а «Фірма С» кредитор.
На підставі ст. 520 ПКУ, Покупець боржник зі згоди кредитора «Фірми С» змінює боржника – себе на нового боржника «Фірму А», яка і розрахується з «Фірмою С» за товари Покупця від «Фірми С».

Що необхідно для переказу «електронних грошей» в готівкову форму?

У статті 2. Закону Про електронну комерцію сказано, що Законодавство України у сферi електронної комерцiї ґрунтується у т.ч. на Законі "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi",
Порядок надання банкiвських послуг, випуск та обiг електронних грошей, здiйснення переказу коштiв не є предметом правового регулювання цього Закону i регулюється спецiальним законодавством. До послуг систем дистанцiйного обслуговування, випуску та обiгу електронних грошей, страхування та iнших послуг, щодо яких iснує спецiальне законодавство, цей Закон застосовується лише в частинi правочинiв, вчинених в електроннiй формi, яка не суперечить спецiальному законодавству, що регулює здiйснення послуг iз дистанцiйного обслуговування, випуск та обiг електронних грошей, страхування, зокрема законам України "Про електроннi документи та електронний документообiг", "Про електронний цифровий пiдпис", "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi", "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг", "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та "Про страхування".
Тобто, для врегулювання питання переказу електронних грошей у готівкові, необхідно виконати вимоги наступних законодавчих актів.
У відповідності до ст. 4.1. Закону №2346-III від 05.04.2001 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готiвковiй, так i в безготiвковiй формi.
Види безготiвкових розрахункiв визначаються законами та прийнятими на їх основi нормативно-правовими актами Нацiонального банку України
На підставі ст. 5. Закону №2346-III, Суб'єктами правових вiдносин, що виникають при здiйсненнi переказу коштiв, є учасники, користувачi
Вiдносини мiж суб'єктами переказу регулюються на пiдставi договорiв, укладених мiж ними з урахуванням вимог законодавства України.
Згідно до ст. 7.1.5. цього Закону, Зарахування коштiв на рахунок клiєнта здiйснюється як шляхом внесення їх у готiвковiй формi, так i шляхом переказу коштiв у безготiвковiй формi з iнших рахункiв.
У відповідності до ст. 9.1. Закону №2346-III, Переказ в Українi може здiйснюватися за допомогою внутрiшньодержавних та мiжнародних платiжних систем.

З вище наведеного слідує, що переказ грошей для отримання Покупцем готівки здійснюється на підставі статей Закону №2346-III в на умовах і підставі Договору Продавця і Покупця.
Також на підставі ст. 15 Закону №2346-III для розрахунку можуть застосовуватися «електронні гроші», їх можливо отримати на пластикову картку, рахунок у банку, отримати у касі банку партнера.
Такі операції регулює ПОСТАНОВА ПРАВЛIННЯ НАЦIОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ від 04.11.2010 N 481 «Про внесення змiн до деяких нормативно-правових актiв Нацiонального банку України з питань регулювання випуску та обiгу електронних грошей».

Яка форма власності буде оптимальною в даному випадку, при яких обсягах?

Згідно до статті 63 ГКУ № 436. Види та органiзацiйнi форми пiдприємств, Залежно вiд форм власностi, передбачених законом, в Українi можуть дiяти пiдприємства таких видiв:
приватне пiдприємство, що дiє на основi приватної власностi громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
пiдприємство, що дiє на основi колективної власностi (пiдприємство колективної власностi);
комунальне пiдприємство, що дiє на основi комунальної власностi територiальної громади;
державне пiдприємство, що дiє на основi державної власностi;
пiдприємство, засноване на змiшанiй формi власностi (на базi об'єднання майна рiзних форм власностi);
спiльне комунальне пiдприємство, що дiє на договiрних засадах спiльного фiнансування (утримання) вiдповiдними територiальними громадами - суб'єктами спiвробiтництва.
В Українi можуть дiяти також iншi види пiдприємств, передбаченi законом.

Глава 11 Кодекс № 436-IV от 16.01.2003 "Господарський кодекс України" передбачає наступні Підприємства у залежності від форми власності.
Приватнi пiдприємства. Iншi види пiдприємств.
Стаття 113. Приватнi пiдприємства
1. Приватним пiдприємством визнається пiдприємство, що дiє на основi приватної власностi одного або кiлькох громадян, iноземцiв, осiб без громадянства та його (їх) працi чи з використанням найманої працi. Приватним є також пiдприємство, що дiє на основi приватної власностi суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Стаття 116. Пiдприємство з iноземними iнвестицiями
1. Пiдприємство, створене вiдповiдно до вимог цього Кодексу, в статутному капiталi якого не менш як десять вiдсоткiв становить iноземна iнвестицiя, визнається пiдприємством з iноземними iнвестицiями. Пiдприємство набуває статусу пiдприємства з iноземними iнвестицiями з дня зарахування iноземної iнвестицiї на його баланс.

Стаття 117. Iноземне пiдприємство
1. Iноземним пiдприємством є унiтарне або корпоративне пiдприємство, створене за законодавством України, що дiє виключно на основi власностi iноземцiв або iноземних юридичних осiб, або дiюче пiдприємство, придбане повнiстю у власнiсть цих осiб.
Як видно з наведеного, форма власності не залежить від обсягів господарських операцій Підприємства.
Прогнозні обсяги об’єму здійснених господарських операцій може впливати на вибір системи оподаткування, яка встановлюється ПКУ № 2755.
- Підприємство згідно Роздiлом III. ПКУ може бути платником Податку на прибуток пiдприємств на загальних підставах у розмірі 18%.
- Згідно з Роздiлом IV. ПКУ Підприємство нараховує і сплачує Податок на доходи фiзичних осiб у розмірі 18% від оподатковуваного доходу.
- У відповідності до Роздiлу V.ПКУ Податок на додану вартiсть, Підприємство реєструється платником цього податку У розмірі 20% від об’єму поставки товарів, робіт/послуг на мітній території України.
- Згідно до ст. 294.1. ПКУ – Підприємство може бути платником єдиного податку 5% від отриманого доходу на 3-й групі без сплати ПДВ і 3% як платник ПДВ з відповідним обмеженням по об’єму річного доходу:
п.3) третя група - фiзичнi особи - пiдприємцi, якi не використовують працю найманих осiб або кiлькiсть осiб, якi перебувають з ними у трудових вiдносинах, не обмежена та юридичнi особи - суб'єкти господарювання будь-якої органiзацiйно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
При прийнятті рішення роботи Підприємства на спрощеній системі оподаткування, слід враховувати деякі особливості у податковому законодавстві, які передбачені Главою 1. ПКУ «Спрощена система оподаткування облiку та звiтностi».
Статтею. 291.5. Встановлено перелік видів діяльності при здійснені яких підприємства не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп
У ст. 291.6. говориться, що Платники єдиного податку першої - третьої груп повиннi здiйснювати розрахунки за вiдвантаженi товари (виконанi роботи, наданi послуги) виключно в грошовiй формi (готiвковiй та/або безготiвковiй).
ст. 297.1. Встановлено, що Платники єдиного податку звiльняються вiд обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звiтностi з таких податкiв i зборiв:
1) податку на прибуток пiдприємств;
2) податку на доходи фiзичних осiб у частинi доходiв (об'єкта оподаткування), що отриманi в результатi господарської дiяльностi платника єдиного податку першої - третьої групи (фiзичної особи) та оподаткованi згiдно з цiєю главою;
3) податку на додану вартiсть з операцiй з постачання товарiв, робiт та послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, крiм податку на додану вартiсть, що сплачується фiзичними особами та юридичними особами, якi обрали ставку єдиного податку, визначену пiдпунктом 1 пункту 293.3 статтi 293 цього Кодексу (5%), а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно (в частинi земельного податку), крiм земельного податку за земельнi дiлянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської дiяльностi та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сiльськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спецiальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

З усього вище наведеного слідує, шо вибір системи оподаткування кожним підприємством обирається самостійно на підставі детального аналізу наступних факторів:
- можливих видів діяльності;
- характеру можливих господарських операцій;
- номенклатури товарів, робіт/послуг;
- очікуваних об’ємів отримуваних доходів;
- очікуваних витрат та їх видів і об’ємів.
Тому заздалегідь сказати на якій системі оподаткування краще працювати тому чи іншому підприємству без вище наведеного аналізу прогнозних показників і факторів не можна без достатньо вірогідної помилки.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2017

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати