Курсова різниця та оподаткування ПДВ

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Підприємство поставляє товар нерезиденту. Товар закуплено в Україні в грн на початку року, ціни з нерезидентом зафіксовані в євро по курсу на дату закупки в Україні. Продаж товару здійснюється зараз в євро . При реалізації виникають великі втрати від курсової різниці( курс закупки-32, при продажу курс 26,7). Покупець відмовляється змінювати ціну товару в євро, проте, готовий компенсувати втрати від курсових різниць шляхом створення додатку до договору, предметом якого є компенсація курсових втрат.

Як Ви вважаєте , чи буде ця сума обкладатись ПДВ ? Чи є інші можливі варіанти отримання компенсації по таким втратам?

Якщо товар закуплено в Україні в грн. , а продаж в євро здійснюється по меншій сумі , чи потрібно нам донарахувати додатково ПДВ, так як ми є пов`язаними особами з нерезидентом , хоча ми ще досягли критеріїв трансферного ціноутворення.

Відповідь:

Для відповіді розділимо запит на два розділу:
Перший: «Підприємство поставляє товар нерезиденту. Товар закуплено в Україні в грн. на початку року, ціни з нерезидентом зафіксовані в євро по курсу на дату закупки в Україні. Продаж товару здійснюється зараз в євро . При реалізації виникають великі втрати від курсової різниці( курс закупки-32, при продажу курс 26,7). Покупець відмовляється змінювати ціну товару в євро, проте, готовий компенсувати втрати від курсових різниць шляхом створення додатку до договору, предметом якого є компенсація курсових втрат. Як Ви вважаєте , чи буде ця сума обкладатись ПДВ ?, чи є інші можливі варіанти отримання компенсації по таким втратам»?
З Вашого запиту слідує, що Ви здійснюєте експортну операцію, поставляєте придбаний в Україні товар нерезиденту.
Згідно до ст. 195.1. ПКУ За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України:
а) у митному режимі експорту;
Згідно до ст. 188.1. ПКУ База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
На нашу думку, з наведеного слідує, що пряма, не завуальована компенсація Вам нерезидентом Ваших втрат від втрат по операції поставки товару нерезиденту, може органами ДФСУ вважатися як прихована додаткова плата за поставлений товар, якою ця компенсація по суті і є.
Що у свою чергу по логікі веде до нарахування ПДВ, але ж операція імпорту і ставка «0» відсотків.
На нашу думку зобов’язання по ПДВ виникати не повинно.
Хоча ДФСУ може вважати, що компенсація є платня за різницю між собівартістю товару при придбанні і при реалізації. Про це докладніше у другому розділі відповіді.
Слід мати на увазі, що перерахування Вам компенсації не можливо було підвести під дію пунктів ст. 186.3. по яких можлива кваліфікація оплати Вам послуги з місцем поставки Україна.

Для перестраховки, враховуючи те, що у відповідності до вимог ст. 188.1 ПКУ, «До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань», можливо передбачити у Вашому з нерезидентом Договорі санкції, за які він вам сплатить оговорену компенсацію у розмірі Ваших втрат на валютних курсах. При цьому ПДВ не виникає, а тільки доходи для прибутку.

Другий: «Якщо товар закуплено в Україні в грн. , а продаж в євро здійснюється по меншій сумі , чи потрібно нам донарахувати додатково ПДВ, так як ми є пов`язаними особами з нерезидентом , хоча ми ще досягли критеріїв трансферного ціноутворення».

Згідно до вимог ст. 188.1. ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг,
Тому, деякі податкові органи у сласних листах зауважували, що в разі проведення експорту товарів за цінами нижче ціни їх придбання або собівартості їх виготовлення складати дві ПН: одну — на фактурну вартість експортованих товарів, другу — на різницю у вигляді перевищення ціни придбання над договірною вартістю (тип причини «15») або собівартістю (тип причини «17»). Причому, зазначений у другій ПН обсяг операції мав оподатковуватися, на думку податківців, за ставкою 20 %. Обґрунтування такої вимоги здійснювалося на тому, що обсяг, розрахований за сумою зазначеного перевищення не формує вартості товару, що експортується, а том , нульова ставка до такого обсягу не повинна застосовується.
Але слід мати на увазі, що на цей час діє Наказ Міністерства фінансів України
03 серпня 2018 року N 673, який наведено далі:

Наказ Міністерства фінансів України
03 серпня 2018 року N 673

Узагальнююча податкова консультація
щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість від'ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт
Питання:

За якою ставкою податку на додану вартість підлягає оподаткуванню від'ємна різниця між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт?

Відповідь:

Відповідно до підпункту "г" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Слід зазначити, що під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
У випадках, передбачених статтею 189 Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 Кодексу.
Згідно з пунктом 194.1 статті 194 Кодексу, операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та ставка 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 Кодексу, яка є основною, тобто ставка 20 відсотків.
За нульовою ставкою відповідно до підпункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо їх вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Таким чином, виходячи з норм Кодексу ставка податку застосовується в цілому до виду операції, яка здійснюється платником податку. Тому у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією.

Виходячи з зробленого висновку у кінці Наказу № 673, Ви не повинні нараховувати ПДВ на різницю, яка виникає при експорті раніше закупленого товару.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2020

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати