Нюанси оцінки обладнання та оподаткування

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

ЗАПИТ від 12.12.2018 р.:
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ:
Згідно до статті25. Закону №124-VIII від 15.01.2015 (редакція від 15.01.2015) "Про технічні регламенти та оцінку відповідності":
Оцiнка вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв
1. Оцiнка вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв здiйснюється у випадках i шляхом застосування процедур оцiнки вiдповiдностi, якi визначенi в таких технiчних регламентах.
2. Процедури оцiнки вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згiдно з вiдповiдними технiчними регламентами обов’язки виробникiв покладаються на iмпортерiв або розповсюджувачiв, - iмпортерами або розповсюджувачами.
Як виняток з положень частини першої цiєї статтi, частини першої статтi 28 i частин першоїта третьої статтi 30 цього Закону, у випадках та за умов, визначених технiчним регламентом щодо прогулянкових суден i квадроциклiв, iншi, нiж суб’єкти господарювання чи органи з оцiнки вiдповiдностi, особи також повиннi застосовувати процедури оцiнки вiдповiдностi вимогам зазначеного технiчного регламенту, складати декларацiю про вiдповiднiсть та наносити знак вiдповiдностi технiчним регламентам.
Виробники та iншi особи, зазначенi в цiй частинi, застосовують процедури оцiнки вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв самостiйно, а у випадках, визначених у технiчних регламентах чи передбачених ними процедурах оцiнки вiдповiдностi, - iз залученням вiдповiдних органiв з оцiнки вiдповiдностi.
3. У разi якщо це передбачено технiчним регламентом чи визначеною ним процедурою оцiнки вiдповiдностi, уповноважений представник може виконувати вiд iменi виробника та пiд його вiдповiдальнiсть окремi обов’язки виробника, пов’язанi iз застосуванням такої процедури оцiнки вiдповiдностi, за умови визначення цих обов’язкiв у письмовому дорученнi виробника.
4. Для виконання завдань з оцiнки вiдповiдностi вимогам технiчних регламентiв у випадках, визначених у вiдповiдних технiчних регламентах чи передбачених ними процедурах оцiнки вiдповiдностi, повиннi або можуть бути залученi такi органи з оцiнки вiдповiдностi:
призначенi органи, якими є органи iз сертифiкацiї та органи з iнспектування, а для виконання окремих завдань з оцiнки вiдповiдностi будiвельних виробiв - також випробувальнi лабораторiї;
визнанi незалежнi органiзацiї - для виконання визначених завдань з оцiнки вiдповiдностi технологiї виконання нерознiмних з’єднань, персоналу, який виконує нерознiмнi з’єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнiвний контроль, згiдно з технiчним регламентом щодо обладнання, що працює пiд тиском;
акредитованi випробувальнi лабораторiї виробникiв - для виконання визначених завдань з випробувань (контролю) продукцiї, якi визначенi у деяких процедурах оцiнки вiдповiдностi, якщо такими процедурами для виробника передбачений вибiр щодо звернення до власної акредитованої випробувальної лабораторiї або до призначеного органу.
5. Встановлення вимог щодо залучення акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi для застосування процедури внутрiшнього контролю виробництва забороняється.

Порядок залучення виробниками уповноважених представників та обов’язки уповноважених представникiв наведені у п. 25. та 26 Постанови КМУ №94 від 13.01.2016 (редакція від 13.01.2016)
"Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки", де сказано:
«Виробник може на пiдставi письмового доручення визначити уповноваженого представника.
Обов’язки, встановленi у пунктi 14 цього Технiчного регламенту, i обов’язок складати технiчну документацiю, встановлений у пунктi 15 цього Технiчного регламенту, не повиннi бути частиною одержаного уповноваженим представником доручення.
26. Уповноважений представник виконує завдання, визначенi у дорученнi, одержаному вiд виробника. На пiдставi доручення уповноважений представник повинен виконувати як мiнiмум такi дiї:
1) зберiгати декларацiю про вiдповiднiсть i технiчну документацiю для надання її на запити органiв ринкового нагляду протягом 10 рокiв пiсля введення засобiв вимiрювальної технiки в обiг;
2) на обґрунтований запит органу ринкового нагляду надавати йому всю iнформацiю i документацiю, що необхiднi для доведення вiдповiдностi засобiв вимiрювальної технiки вимогам цього Технiчного регламенту;
3) на вимогу органу ринкового нагляду спiвпрацювати з ним стосовно будь-яких заходiв для усунення ризикiв, що становлять засоби вимiрювальної технiки, на якi поширюється дiя доручення, одержаного уповноваженим представником».

З наведених норм законодавства слідує, що замовником на організацію виконання процедур по визначенню відповідності виробів технічним регламентам може бути виробник.
За його дорученням процедури по оцінці відповідності технічним регламентам може виконувати уповноважений представник.
Стаття 244. ЦКУ № 435 Представництво за довiренiстю
1. Представництво, яке грунтується на договорi, може здiйснюватися за довiренiстю.
2. Представництво за довiренiстю може грунтуватися на актi органу юридичної особи.
3. Довiренiстю є письмовий документ, що видається однiєю особою iншiй особi для представництва перед третiми особами. Довiренiсть на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довiрителем), безпосередньо третiй особi.
Стаття 245. ЦКУ № 435 Форма довiреностi
1. Форма довiреностi повинна вiдповiдати формi, в якiй вiдповiдно до закону має вчинятися правочин.
Тобто, Ваше співробітництво з виробником нерезидентом може гуртуватися на договорі доручення (посередницький договір).
Стаття 1000. ЦКУ № 435 Договiр доручення
1. За договором доручення одна сторона (повiрений) зобов'язується вчинити вiд iменi та за рахунок другої сторони (довiрителя) певнi юридичнi дiї. Правочин, вчинений повiреним, створює, змiнює, припиняє цивiльнi права та обов'язки довiрителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повiреного на вчинення вiд iменi та за рахунок довiрителя всiх або частини юридичних дiй, передбачених договором. У договорi можуть бути встановленi строк дiї такого доручення та (або) територiя, у межах якої є чинним виключне право повiреного.
Стаття 1001. ЦКУ № 435 Строк договору доручення
1. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повiрений має право дiяти вiд iменi довiрителя.
Стаття 1002. ЦКУ № 435 Право повiреного на плату
1. Повiрений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо iнше не встановлено договором або законом.
2. Якщо в договорi доручення не визначено розмiру плати повiреному або порядок її виплати, вона виплачується пiсля виконання доручення вiдповiдно до звичайних цiн на такi послуги.
Стаття 1003. Змiст доручення
1. У договорi доручення або у виданiй на пiдставi договору довiреностi мають бути чiтко визначенi юридичнi дiї, якi належить вчинити повiреному. Дiї, якi належить вчинити повiреному, мають бути правомiрними, конкретними та здiйсненними.
Статтями 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у підпунктах "а" - "ж" пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно до ст. 186.4. ПКУ, Мiсцем постачання послуг є мiсце реєстрацiї постачальника, крiм операцiй, зазначених у пунктах 186.2 i 186.3 цiєї статтi.

Далі розглянемо, як повинна оподатковуватися/не оподатковуватися ПДВ ваша посередницька послуга для нерезидента на організацію виконання процедур по визначенню відповідності виробів технічним регламентам.

Згідно до ст. 186.3. Мiсцем постачання зазначених у цьому пунктi послуг вважається мiсце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разi вiдсутностi такого мiсця - мiсце постiйного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а)……………………………………………………………………………………………………………..
є) надання посередницьких послуг вiд iменi та за рахунок iншої особи або вiд свого iменi, але за рахунок iншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому пiдпунктi.
Якщо розуміти буквально підпункт «є», де говориться про посередницькі послуги, то місцем постачання посередницької послуги для нерезидента буде його місце реєстрації, у тому разі якщо Ваша посередницька послуга здійснюється для виконання нерезидентом також посередницької послуги.
Розглянемо далі Місце постачання за Директивою Євросоюзу:
Звернувшись до ї ст. 56 Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість (далі — Директива ЄС), ми побачимо: у її частині 1 перелічено низку послуг, серед яких — передання та надання авторських прав, рекламні послуги, послуги консультантів, інженерів тощо (тобто дуже схожі на перелічені в п. 186.3 ПКУ), місце постачання котрих визначається місцем реєстрації їх замовника.
Водночас згідно з пп. «l» ч. 1 ст. 56 Директиви ЄС у такий же спосіб визначають і місце постачання послуг посередниками, що діють від імені та за дорученням інших осіб, «якщо такі посередники беруть участь у постачанні послуг, зазначених у цій частині» (тобто різноманітних послуг, пойменованих у ч. 1 ст. 56 Директиви ЄС).
Як бачимо, щоб узгодити порядок визначення місця постачання посередницьких послуг із п. 186.3 ПКУ й у ч. 1 ст. 56 Директиви ЄС, у пп. «є» п. 186.3. ПКУ слід було б згадати про послуги, названі в усьому пункті (а не підпункті, як записано зараз). Однак змінити ситуацію може лише коригування тексту ПКУ.
Підсумуймо: існуюче формулювання пп. «є» п. 186.3 ПКУ дозволяє визначити місце постачання посередницьких послуг як місце реєстрації їх замовника лише в разі, якщо посередництво пов’язано також із посередницькими послугами третьої особи. У протилежному випадку слід звертатися до інших норм п.п. 186.2–186.4 ПКУ. Непрямо на користь такого висновку зазначає й лист ДПАУ від 18.03.2011 р. № 7634/7/16-1517-18 (див. додатково лист ДПСУ від 30.05.2012 р. № 9222/6/15-3415-26 і лист ДПАУ від 28.07.2011 р. № 20450/7/16-1517-26), у якому податківці запропонували визначати місце постачання агентських послуг (на жаль, з листа не відомо подробиці операції), поставлених нерезидентом згідно зі п. 186.4 ПКУ.

Також про трактування вимог пп. «є» ст. 186.3 ПКУ у відповідності з вимогами пп. «l» ч. 1 ст. 56 Директиви ЄС стосовно послуг посередників йдеться у Листі ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 10.01.2018 р. № 94/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (витяг):
«………….Місцем постачання послуг, зазначених у підпунктах "а" - "ж" пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання, зокрема:
консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;
посередницькі послуги від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ».

Як бачимо, ДФСУ у листі робить посилання не на підпункт «є», а на пункт 186.3. ПКУ, як і передбачено пп. «l» ч. 1 ст. 56 Директиви ЄС.

З самої економічної сутності послуги, виконання якої Ви як посередник забезпечуєте для нерезидента, видно, що вона не згадана у пункті 186.3 («а» - «ж») ст. 186 ПКУ. Тобто Ваша посередницька послуга, яка забезпечує надання послуги нерезиденту по підтвердженню відповідності, яка у свою чергу не згадана у п. 186.3, не повинна вважатися послугою з місцем постачання у якому зареєстрований отримувач Вашої послуги
У зв’язку з цим, при наданні Вами даної посередницької послуги нерезиденту, Ви повинні будете визначити зобов’язання з ПДВ з базою для нарахування у сумі посередницької винагороди.
У наведеному Листі ДФСУ видно, що вона дотримується теж такої думки при визначенні місця постачання посередницьких послуг у відносинах резидента України і нерезидента:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
30.05.2012 N 9222/6/15-3415-26
Щодо застосування норм податкового
законодавства при наданнi агентських послуг
ПСУ розглянула лист щодо застосування норм податкового законодавства при наданнi агентських послуг нерезидентом з постачання продукцiї українського пiдприємства мiжнародним компанiям та повiдомляє.
Вiдповiдно до пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 р. N 2755-VI (далi - Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї платникiв податку з постачання послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до ст. 186 Кодексу.
Згiдно з п. 186.4 ст. 186 Кодексу мiсцем постачання послуг є мiсце реєстрацiї постачальника, крiм операцiй, зазначених у п. 186.2 i 186.3 цiєї статтi.
Враховуючи те, що наданi нерезидентом (агентом) згiдно з агентською угодою послуги, якi були зазначенi в зверненнi, не визначенi п. 186.2 та 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України, вiдповiдно до п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України мiсцем постачання таких послуг є мiсце реєстрацiї нерезидента (агента), тобто за межами митної територiї України.
Отже, об'єкт оподаткування ПДВ за агентською винагородою нерезидента вiдсутнiй у зв'язку з постачанням послуг, мiсце постачання яких знаходиться за межами митної територiї України.
Заступник Голови А. Iгнатов

У Листі визнано, що місце постачання посередницької послуги є місце реєстрації постачальника цієї послуги
Далі наведено приклад можливих бухгалтерських проводок при здійсненні таких операцій:

Операції у повіреного (Тобто у Вас)
1 Отримано кошти вiд довiрителя 312 682 2400 євро
(75600 грн.)
2 Перераховано передоплату постачальнику послуги 371 311 75600
3
Вiдображено суму податкового кредиту з ПДВ за операцiєю (за наявностi податкової накладної) 641/ПДВ
644
12600

4
Отримано послугу вiд постачальника (свідоцтво)
025 “Матерiальнi цiнностi довiрителя” 75600

5
Здiйснено залiк заборгованостi з постачальником 682
371
75600 грн.
(2400 є)

6
Передано свідоцтво довiрителю
025 “Матерiальнi цiнностi довiрителя” 75600

7 Нараховано податковi зобов’язання з ПДВ 644 641/ПДВ 12600
8
Вiдображено наданi посередницькi послуги пiсля пiдписання акта 362
703
120 євро
(3780 грн.)
9
Вiдображено суму податкового зобов’язання з ПДВ 949
641
756 грн.

10 Отримано комiсiйну винагороду згiдно з договором 312
361
120 євро
3780 грн.

У прикладі можливі курсові різниці не враховувалися.
У зв’язку з тим, що Україна не є членом Євросоюзу і Ваше Підприємство не має відповідного коду ПДВ згідно з Директивою VAT ("VAT not applicable"), Ваш інвойс і Договір не повинні містити у собі такий податок як ПДВ.
Вами буде нарахований ПДВ на суму винагороди (дивись строки 8 і 9 табличного прикладу) і у тому ж звітному періоді врахований у податковому кредиті.
Можливий інший варіант здійснення підтвердження відповідності у тому разі, якщо Ви є офіційний представник виробника нерезидента в Україні:
Стаття 202.ЦКУ № 435 - Поняття та види правочинiв
1. Правочином є дiя особи, спрямована на набуття, змiну або припинення цивiльних прав та обов'язкiв.
2. Правочини можуть бути одностороннiми та дво- чи багатостороннiми (договори).
3. Одностороннiм правочином є дiя однiєї сторони, яка може бути представлена однiєю або кiлькома особами.
Одностороннiй правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Одностороннiй правочин може створювати обов'язки для iнших осiб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленiстю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннiм правочином є погоджена дiя двох або бiльше сторiн.
У відповідності до вище наведеної ст. 202 ЦКУ:

1. Укладаєте трьох сторонній основний договір, де:
- Виробник товару – «Замовник -1» як виробник;
- Ви – «Замовник -2» як сторона, яка уповноважена і організує підтвердження відповідності;
- Відповідний орган сертифікації – «Виконавець» здійснює процедури підтвердження.

2. Укладаєте трьох сторонній договір-доповнення до основного трьох стороннього договору, який не відміняє дію основного договору, а є доповненням, де:
- Виробник товару – «Замовник» як виробник;
- Ви – «Платник» по основному договору як сторона, яка уповноважена оплатити і організує підтвердження відповідності;
- Відповідний орган сертифікації – «Виконавець» здійснює процедури підтвердження.
Всі події сторін по тексту договору повинні бути пов’язані з процедурами підтвердження відповідності технічним регламентам.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2019

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати