Перехід на спрощену систему оподаткування та зворотній перехід на загальну систему оподаткування

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

ЗАПИТ

1. Який саме дохід зараховується до складу доходів, які оподатковуються за ставкою 2 %
( наприклад дохід від курсових різниць враховується чи ні?)
2. Підприємство до моменту переходу на єдиний податок сплачувало річний податок на прибуток без використання податкових різниць. Виключно за даними бухгалтерського обліку. У 2022 Підприємство перейшло на єдиний податок 2%. Для прикладу підприємство буде на цьому податку до півроку, після цього підприємство повернеться на податок на прибуток. Як буде формуватися декларація по податку на прибуток річна та враховуватись витрати, якщо на єдиному податку за ставкою 2% підприємство пробуде лише півроку.

ВІДПОВІДЬ
І. Ст. 292.1. ПКУ - Доходом платника єдиного податку є (дохід до якого буде застосовано ставку 2%):
1) ……………………………………………………………………………………….
2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
292.13. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
292.14. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
296.1. ………………………………………………………………………………………………………………………………
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (ст. 44.2. - Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику).

Думка ДФСУ стосовно визначення оподатковуваного доходу платника єдиного податку 3 гр. юридичної особи:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ встановлено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів, залучених у депозит (п. п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Депозит (вклад) – це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (п. п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 516), залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується, зокрема договором банківського рахунку.
Вкладник – це суб’єкт господарювання, юридична особа – нерезидент, представництво юридичної особи-нерезидента в Україні, інвестор (представництво іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції та фізична особа, які здійснили розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбали ощадний сертифікат банку України на договірних умовах (абзац шостий п. 1.1 глави 1 Положення № 516).
Абзацами першим та другим п. 2.5 глави 2 Положення № 516 визначено, що за договором банківського рахунку, укладеним із вкладником, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що йому надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку вкладника, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом.
Враховуючи вищевикладене, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) включаються до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Думка ДФСУ стосовно включення позитивної курсової різниці до оподатковуваного доходу платника єдиного податку юридичної особи:

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абз/ четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абз. перший п. 8 НП(С)БО 21).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.
У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.
Тобто, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

ІІ. У відповідності до ст. 298.2.2. ПКУ - Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX вніс зміни до положення розділу XIV Податкового кодексу України - підрозділ 8 перехідних положень доповнити пунктом 9 такого змісту:
П. 9.9. перехідних положень - Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.
Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

На підставі ст. 137.4. ПКУ - Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
З урахуванням того, що Ви відмовляєтеся від статусу платника податку на прибуток з 01.04.2022 року, на нашу думку, податковий (звітний) період платника податку на прибуток буде закінчуватися 31.03.2022 року, на дату відмови від вище вказаного статусу і річного звітного періоду, тобто, буде складати 1-й квартал 2022 року, за який потрібно подати декларацію на прибуток.
Також для визначення податкового (звітного) періоду, на нашу думку, згідно до ст. 8 «аналогія» ЦКУ № 435, можемо застосувати аналогію ст. 137.4.3. ПКУ.
Згідно до ст. 137.4.2. ПКУ - у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.
Ст. 134.1. ПКУ - Об'єктом оподаткування є:
Ст. 134.1.1.ПКУ - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Ст. 4 Закону № 996 - принцип нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

З наведеного вище слідує, як що Ви відмовляєтеся від сплати єдиного податку 2% з 01.07.2022 р. і реєструєтеся як платник податку на прибуток на загальних підставах згідно до Р. ІІІ ПКУ з ІІІ кварталу 2022 року, то і декларація на прибуток надалі на протязі 2022 року повинна складатися починаючи з ІІІ кварталу наростаючим підсумком: ІІІ квартала, ІV квартал, 2022 рік.
З урахуванням вище наведених вимог законодавства і ПСБО і з урахуванням того, що за 1-й квартал 2022 року декларація на прибуток продавалася, у декларації на прибуток починаючи з 01.07.2022 р. і до кінця року буде відображатися фінансовий результат з урахуванням доходів і витрат за відповідні звітні періоди роботи на загальній системі після відмови від статусу платника єдиного податку 2% з урахуванням всіх податкових особливостей такої відмови.

P.S.

Подібний поділ річних доходів і витрат між трьома звітними деклараціями не знайде свого відображення у фінансовій звітності (Ф №1 і Ф №2), тому, вважаємо, для органів ДФСУ при поданні декларації на прибуток після відмови від статусу платника єдиного податку 2% буде доцільно надати відповідне пояснення розбіжностей.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух»
Носов В.Г.

2023

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати