Помилкова сплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб замість податку на прибуток юридичних осіб, які дії підприємства в даному випадку

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Відповідь

Стосовно розгляду ситуації по помилковій сплаті податку на прибуток іноземних юридичних осіб замість податку на прибуток юридичних осіб, сотворених за участю іноземних інвесторів, можемо навести наступне

Підприємством була зроблена помилкова оплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі ………. грн. Підприємством здійснена 04.02.2021 року.
Станом на 11.03.2021 р. у зв’язку з не сплатою податку на прибуток юридичних осіб, сотворених за участю іноземних інвесторів відповідний р/р, згідно з даними електронного кабінету, у Підприємства виник по даному податку податковий борг у сумі ………… грн.

Підприємство 12.03.2021 р. Листом № 02/03 від 12.03.2021 р. звернулося до ГУ ДПС у м. Києві з проханням помилково сплачений податок на прибуток іноземних юридичних осіб зарахувати як податок на прибуток юридичних осіб, сотворених за участю іноземних інвесторів.

ГУ ДПС у м. Києві своїм Листом від 19.03.2021 р., у строки передбачені законодавством, підтвердило, що згідно з даними інформаційних ресурсів ДПС, Підприємство станом на 19.03.2021 р. має переплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі …………… грн.

Далі наведено норми законодавства, які регулюють процедуру повернення зайво сплачених податків і які діяли у той час.

Згідно з вимогами далі наведених пунктів ст. 43 ПКУ:
П. 43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
П. 43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
П. 43.3. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
П. 43.4. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Далі Слід звернути увагу на те, шо Лист на повернення коштів помилково сплачених датовано 12.03.2021 р., а податковий борг, згідно з даними електронного кабінету, у Підприємства виник по даному податку, згідно норм ПКУ, у сумі ………….. грн. 11.03.2021 р.
Тобто, на час звернення про повернення у Підприємства був зафіксований податковий борг.
Заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платник податків має оформляти у довільній формі. Водночас відтепер у новому Порядку більш детально прописано, яку саме інформацію слід вказувати у такій заяві. Так, обов’язково в ній слід вказувати дані про (п. 2 розд. ІІ Порядку № 60 Наказ, Порядок, Міністерство фінансів України, від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» ):
( З 26.03.2021 р. Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс "Електронний кабінет", що функціонує відповідно до статті 421 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу).
1) назву податку, збору, платежу, з якого виникла переплата;
2) суму такої переплати;
3) дату сплати податку, збору, платежу, який став переплатою;
4) реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету, а саме:
— код класифікації доходів бюджету;
— бюджетний рахунок, на який перераховано кошти;
— код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства.
Погляд, після того як був введений в обіг міжнародний формат рахунка IBAN, де зашифровано і МФО банку, в якому відкритий рахунок, наявність коду МФО в заяві стає зайвою. Водночас, оскільки Порядок № 60 був затверджений до запровадження стандарту IBAN (тобто коли цей реквізит ще мав вагу), то, щоб не було зайвих запитань, краще окремо у заяві вказати код МФО Казначейства;
5) напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, а саме:
— на поточний рахунок платника податку в установі банку;
— на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
— у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Після того як платник податку подасть до податкової заяву, переплату йому мають повернути протягом 20 днів з дня подання такої заяви. Заява має пройти дві перевірки.
Алгоритм перевірки у Поряду № 60 не прописаний, але ним він ним передбачений.
1. Технологічна перевірка.
Заява, що надходить до податкової в електронному вигляді, одразу автоматично перевіряється засобами антивірусного захисту, і тільки після цього інформація з неї потрапить до Журналу опрацювання заяв на повернення (п. 4 розд. ІІ Порядку № 60).
2. Фактична перевірка.
Отримана заява буде перевірена на предмет правомірності заявленої суми на повернення та на предмет виконання платником всіх вимог, що дають право на отримання такої переплати з бюджету. Тобто буде перевірено:
— по-перше, сам факт наявності переплати з того податку, що вказав у заяві платник податку (п. 5 розд. ІІ Порядку № 60).
Перевірка наявності переплати буде проходити у разі повернення платежів, належних держбюджету, протягом 9 робочих днів з дня отримання заяви, а платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, — протягом 11 робочих днів.
Якщо наявність переплати не буде підтверджена, то після закінчення таких перевірок ДПІ направлять платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини відмови.
(Що Підприємство і отримало у Листі від 19.03.2021 р.)
— по-друге, наявність у платника податку податкового боргу (п. 6 розд. ІІ Порядку № 60).

Така перевірка має відбутися не пізніше ніж за 8 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви у разі повернення платежів із держбюджету, або за 10 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви — у разі повернення платежів з місцевого бюджету та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Якщо податкові органи встановлюють, що у платника податку існує чи виник податковий борг до цього періоду, то вони надішлють письмове повідомлення з відмовою із зазначенням причини такої відмови.
(п.6. Порядку № 60 «Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.
Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00:
восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету;
десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим - четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови»).
Тому, якщо у Підприємства виникає податковий борг до моменту проведення такої перевірки, то йому органи ДПІ можуть відмовити у поверненні переплати, про що Підприємство і отримало листа від ГУ ДПС м. Києва від 19.03.2021 р. про не прийняття його до розгляду.
Крім того, при заповненні заяви на повернення зайво сплаченого податку, Підприємством було здійснено порушення Поряду № 60 МФУ.

У зв’язку з вище наведеним, на нашу думку, процедури оскарження відмови органами ДФСУ повернення помилково сплаченого податку на прибуток іноземних юридичних осіб, у обставинах, які на даний час виникли у Підприємства, скоріше за все не будуть мати позитивної перспективи.

Підприємству рекомендується сплатити податковий борг з податку на прибуток юридичних осіб, сотворених за участю іноземних інвесторів у сумі …………. грн.
Для повернення переплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб необхідно буде пройти документальну перевірку на підставі ст. 77, або ст. 78 ПКУ. У випадку, якщо у процесі перевірки буде підтверджено відсутність зобов’язання у Підприємства по сплаті податку на прибуток іноземних юридичних осіб у відповідному періоді, то Підприємство буде мати право на повернення зайво сплаченого податку у відповідності до Порядку № 60.
При бажанні оскаржувати можливі штрафні санкції за не сплату податку на прибуток з посиланням на рішення ВСУ наведеного у листі Підприємства від 05.04.2021 року, слід мати на увазі що у цьому рішенні «ВС/КАС зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску, оскільки допущена платником технічна помилка була виявлена та самостійно виправлена позивачем, шляхом зарахування відповідних сум на правильний рахунок».

Тобто, платником податку було у найкоротший термін самостійно виправлено помилку зарахуванням податку на правильний рахунок, що у т. ч. також слугувало для прийняття ВСУ позитивного рішення на користь позивача.

З матеріалів даної справи видно, що позивач виправив помилку на прикінці 2016 року, тобто на протязі більше ніж один рік з дати узгодженого зобов’язання. Скоріше за все, він намагався повернути/ перенаправити кошти на правильний рахунок, але марно, що й слугувало причиною сплати ним податку на правильний рахунок з подальшим успішним оскарженням штрафних санкцій.
Ваше Підприємство також може застосувати подібну тактику відстоювання своїх прав, сплатити податок на правильний рахунок, подати заяву на повернення зайво сплаченого податку з урахуванням вимог Положення № 60 і очікувати такого повернення вразі підтвердження такого права на підставі проведеної перевірки.
А у випадку застосування органами ДФСУ до Підприємства штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, діяти як діяв позивач у вищенаведеній судовій справі (справа № 821/844/17,10.04.20), а також з забезпеченням і застосуванням заходів, які наведені далі у P.S.

P.S.
З аналізу Листа ДФСУ від 19.03,2021 р. витікає, що податкові органи не стільки відмовили у поверненні, а у зв’язку з не коректним заповненням Підприємством заявки на повернення податку, а залишили її без розгляду, посилаються також на не проведення ними податкової перевірки згідно ст. 75, 76 ПКУ.
На нашу думку, якби заява була подана Підприємством у відповідності до вимог Положення № 60 і при відсутності податкового боргу, який є єдиною перепоною згідно до ст. 43.2 ПКУ для повернення, то посилання органів ДФСУ на не проведення перевірки, як причини не повернення коштів платнику, можливо було оскаржувати як не виконання ними власних законних повноважень і порушення прав платника податку в частині зобов’язання ДПІ подати до казначейської служби висновок із зазначенням суми до повернення податку Підприємству (частково подібна справа № К/800/39871/15, 04.10.17. ВАСУ зазначив - Суди повинні не лише визнати протиправною бездіяльність ДПІ, а й зобов'язати її надати органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів, висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (справа № К/800/39871/15, 04.10.17).
При відсутності податкового боргу у Підприємства, ГНІ не має законного підґрунтя для відмови на повернення зайво сплаченого податку.

Стосовно можливих штрафних санкцій за не сплату податку на правильний рахунок у період з 11.03.2021 по даний момент.
У своїх листах податкові органи при подібних ситуаціях роз’яснюють, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою. Дуже добре, коли помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З наведеного слідує, що ДПІ скоріше за все піде шляхом нарахування штрафних санкцій за несплату вчасно узгодженого податкового зобов’язання на правильний рахунок, але вище у консультації викладено наш погляд (позиція судів) на цю проблему і на право Підприємства звернутися у такому випадку до суду з визнанням вчасної сплати податку до бюджету і виправленням технічної помилки до складання органами ДФСУ повідомлення – рішення на сплату штрафних санкцій. Вважаємо що сплатити податок краще самостійно до отримання Підприємством повідомлення-рішення.
Допущена під час перерахування податку технічна помилка не може бути підставою для застосування до Підприємства штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки кошти Підприємством були сплачені у повному обсязі та надійшли до Державного бюджету. Органи ДФСУ не наділені правом карати штрафними санкціями Підприємство за технічну помилку при перерахуванні коштів до державного бюджету і якості податку. Подібної позиції дотримуються і суди.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух»
Носов В.Г.

2022

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати