Продаж с дисконтом заборгованості це факторинг чи ні?

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

У нас є дебіторська і кредиторська заборгованість яку ми хочемо продати. Хотіли б зробити нормальним баланс. Номінал дебіторської та кредиторської заборгованості (далі ДЗ та КЗ відповідно) однаковий але з різними контрагентами. Продаж буде здійснюватись з дисконтом
Чи можуть визнати такий договір факторингом?

ВІДПОВІДЬ:
Розглянемо можливі варіанти погашення заборгованості із залученням третьої сторони:

- факторинг — відступлення права грошової вимоги за плату фінустанові;
- цесія — відступлення кредитором іншій особі свого права вимоги, спрямованої на боржника, здійснюється, як правило, за плату (тут відбувається заміна кредитора);
- переуступка боргу — один боржник уступає свій борг іншому боржнику з дозволу кредитора, відбувається заміна дебітора;
вексельний розрахунок.
У цесії це може бути право на отримання плати за реалізовані товари, роботи, послуги або інші види боргів.

Згідно до вимог Закону про фінпослуги:

п.4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;

п.5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Стаття 4. Фінансові послуги
1. Фінансовими вважаються такі послуги:
……………………………………………………
11) факторинг;

140.1. ПКУ. Оподаткування процентів за борговими зобов'язаннями
Під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Згідно з наведеним вище, Ваша операція з КЗ на....грн., якщо ці зобов’язання не відповідають вимогам ст. 140.1. ПКУ, не є операцією з фінансовими активами (п. 4) і фінансовою послугою (п.5), а є операцією переуступці (переведення) боргу.
У відповідності до статті 520. ЦКУ Заміна боржника у зобов'язанні
1. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до статті 1077. ЦКУ № 435 Поняття договору факторингу:
1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стаття 1079. Сторони у договорі факторингу
1. Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
2. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
3. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

З наведеного слідує, що договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Вказана правова позиція наведена і в постанові Верховного суду України від 06.07.2015 р. у справі №6-301цс15 (№ в ЄДРСР 46449651).

Із норм права визначення договору факторингу можна виділити наступні його ознаки:

1) фактор (новий кредитор) надає послуги по фінансуванню діяльності клієнта (первісний кредитор) шляхом надання в його розпорядження коштів;

2) такі послуги надаються за винагороду у вигляді здійснення клієнтом (первісний кредитор) відповідної плати послуг фактора (новий кредитор);

3) грошові кошти передаються в рахунок грошової вимоги клієнта (первісного кредитора) до третьої особи (боржника).

Отже, обов'язковою умовою договору факторингу є оплата, яку має здійснити первісний кредитор (клієнт) новому кредитору (фактору) за надання в його розпорядження коштів під відступлення права вимоги. При цьому, таку плату здійснює саме клієнт (первісний кредитор), а не навпаки

У Вашому випадку, при продажу з дисконтом ДЗ, Ви не сплачуєте винагороди за послугу і не отримуєте номіналу суми ДЗ.

Відповідно, здійснення фінансування Вас первісного кредитора шляхом купівлі новим кредитором права грошової вимоги, що, зокрема, допускається за договором факторингу (ч. 1 ст. 1084 ЦК України), за відсутності обов'язку у первісного кредитора (Вас) сплачувати новому кредитору винагороду за надання таких послуг не є підставою для кваліфікації договору факторингу.

В такому випадку (відсутність плати первісного кредитора за надані йому послуги) між сторонами виникають правовідносини з договору купівлі-продажу права вимоги, до яких застосовуються положення про відступлення права вимоги.
Відповідно до пп.14.1.255. п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу відступлення права вимоги - операція з переуступці кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно до статті 656. ЦКУ № 435 Предмет договору купівлі-продажу
1. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2017 року у справі № 922/5334/15 (№ в ЄДРСР 64531642).

Тобто, на Нашу думку, наведені у Вашому Запиті операції з ДЗ і КЗ не повинні вважатися операціями факторингу.

З точки зору податкового законодавства, відмінностей при оподаткуванню договорів факторингу і договорів купівлі-продажу прав вимоги воно не містить.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2020

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати