Проведення семінарів, конференцій та розповсюдження реклами, ризики

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Питання:
1.Чи виникнуть податкові зобов’язання при оплаті проживання в готелі учасників конференції – дилерів.
2. Під час проведення конференції серед учасників розповсюджуються рекламні матеріали, які можуть виникнути податкові ризики ?

1.Об’єктом оподаткування ПДФО є загальний річний оподаткований дохід, до якого включається дохід у вигляді додаткового блага, відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (п.п 14..1.47 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється із застосуванням натурального коефіцієнта, відповідно до пункту 164.5 статті 164 ПК України.
На підставі аналізу відповідного пункту Договору де зазначено, що учасники конференції в кількості 70 чоловік розміщуються в готелі можна зробити висновок про те, що вартість такого розміщення може бути кваліфікована перевіряючими, як отримання додаткового блага, так як вартість проживання в готелі учасників конференції не є витратами на відрядження. З такого доходу, відповідно до статей 167 та 168 ПК України утримається ПДФО за рахунок платника за ставкою 18 % (у разі розміщення учасників конференції в готелі буде наявна персоніфікація проживаючих). Враховуючи те, що додаткове благо буде отримане в вигляді оплати за проживання в готелі, тобто не в грошовій формі – сума податку буде розраховуватись з застосуванням натурального коефіцієнта.
Разом з цим, п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).
Тобто з вартості розміщення учасників конференції в готелі слід утримувати військовий збір.

2. Під час проведення конференції серед учасників розповсюджуються рекламні матеріали. які можуть виникнути податкові ризики ?
Відповідно до Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.96 р.
реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону про рекламу) ;
заходи рекламного характеру – заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший; ( ст. 1 Закону про рекламу) ;
Не вважається рекламою:
розміщення інформації про виробника товару та / або товар у місцях , де цей товар реалізується чи надається споживачеві , у тому числі на елементах обладнання та / або оформлення місць торгівлі , а також безпосередньо на самому товарі та / або його упаковці ;
вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг , що належать цій особі , вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи) , час роботи , що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення , на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі , де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення , біля входу в таке приміщення , не вважається рекламою ( пп.6 ст. 9 Закону про рекламу) .
Безкоштовне розповсюдження зразків у рамках заходу рекламного характеру передбачено в абз. 4 ст. 1 Закону про рекламу:
заходи рекламного характеру – заходи з розповсюдження реклами , які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ в листі від 27.04.2016 р. N 9532/6/99-99-15-03-02-15 написала наступне. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачанням товарів відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому платник податку згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Таким чином, якщо вартість товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження), включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари придбаваються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів рекламного призначення, відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, не нараховуються, а сформований податковий кредит не коригується.

В вашому випадку, якщо інформаційні матеріали, які будуть розповсюджуватись серед учасників конференції не можна включити до вартості товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях, то така безкоштовна роздача буде оподатковуватись ПДВ за звичайними цінами (п. 188.1 ПКУ), при цьому податковий кредит коригувати не потрібно.
В іншому роз’ясненні, що міститься в ЄБПЗ, де мова йшла просто про безкоштовну роздачу товарів (робіт , послуг) у рекламних цілях , Міндоходов , з посиланням на узагальнюючу податкову консультацію , затверджену наказом ДПС України від 05.07.2012 № 581 вказує, що, якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи , послуги) , незалежно від статусу одержувача ,дохід від реалізації товарів (робіт , послуг) визначається за звичайною ціною. І робить такий висновок : у разі здійснення безоплатної роздачі товарів (робіт , послуг) у рекламних цілях платник податку відображає дохід від реалізації таких товарів (робіт , послуг) з урахуванням звичайних цін , а їх собівартість включається до витрат на збут як витрати на рекламу.
Тобто, витрати на проведення реклами без обмежень включаються до складу витрат на збут на підставі норм підпунктів 138.10.3 і 140.1.5 ПКУ. З цього випливає, що витрачені підприємством кошти на рекламу, підтверджені відповідними документами, враховуються у складі витрат на збут. Такими документами можуть бути наказ чи розпорядження керівника щодо проведення рекламного заходу, кошторис витрат, звіт відповідальної особи про проведення заходу, також можна підготувати, як підтвердження проведення саме рекламного заходу, фотографії з місця проведення конференції.

Щодо відмічених пунктів:
1. Орієнтовна вартість складає ……. 3. Фінальна вартість послуги фіксується в акті приймання-передачі послуг але не може перевищувати орієнтовну вартість послуги Партнера більш ніж на 10% 4. Сторони домовились, що Замовник здійснює оплату послуг Партнера в наступному порядку: - 50 % вартості послуг підлягає оплаті протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надання рахунку; - 50 % вартості послуг підлягає оплаті протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання сторонами Актів наданих Послуг та надання Партнером документів, передбачених п. 4 даного Додатку. 5. Партнер має право залучати до надання Послуг третіх осіб без узгодження з Замовником, але із збереженням своєї віповідальності за якість Послуг перед Замовником

Згідно статей ЦКУ:
Ст.. 638 «Укладання договору»
1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли
згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору,
умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для
договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою
хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони
укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою
стороною.
Ст.. 639 «Форма договору»,:
1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги
щодо форми договору не встановлені законом.

2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі,
він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть
якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

3. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір,
щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є
укладеним з моменту його підписання сторонами.

4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення
договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне
посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його
нотаріального посвідчення. Договір про закупівлю, який укладається
відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" (1490-14), на вимогу замовника
підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та вважається
укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
ст. 648 «Момент укладання договору» :
1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка
направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї
пропозиції.

2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для
укладення договору необхідні також передання майна або вчинення
іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного
майна або вчинення певної дії.

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або
державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального
посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і
нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту
державної реєстрації.

На підставі аналізу вищенаведених статей можна зробити висновок про те, що даний договір можна вважати укладеним, так як сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Остаточна ціна буде визначена в акті приймання-передачі послуг.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2016
Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати

  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №1
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №2
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №3
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №4
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №5
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №6
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №7
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №8