Сплата ПДВ з маржі, а не з всієї суми

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Ми - українська юридична особа. Наш засновник – юридична особа нерезидент.
Ми продаємо послуги щодо забезпечення транзиту українським перевізникам. Називати їх можна як завгодно: митно-брокерські, транспортно-експедиційні та т.д.
Суть послуги полягає в наданні транзитної декларації та фінансової гарантії для проїзду по території країн митного союзу (Білорусь, Росія, Казахстан і т.д.) і Євросоюзу (в т.ч., країни Прибалтики).
Реально і декларації, і фінансові гарантії, складаються і подаються на митницю нерезидентом (фінансові гарантії може взагалі надавати тільки резидент тієї країни, для якої видається гарантія). Потрібно якось обіграти це так, що тут ми фактично тільки знаходимо клієнтів і забезпечуємо передачу документів.
Питання в наступному: як уникнути оплати ПДВ від всіх заходять сум, а платити його тільки з нашої маржі?

Для підготовки відповіді на викладене вище питання нам були надані два договору, в рамках яких на цей час працює ваше Підприємство. Для надання відповіді ми повинні провести аналіз наданих Договорів.

- Один договір це Договір представництва з замовниками резидентами України;
- Другий договір це Договір транспортної експедиції з резидентом РБ «Експедитором».

Розглянемо ці два виду договорів, обидва вони є договорами цивільно-правового характеру і обидва є представницькими договорами, але мають деякі значні риси, які їх розрізнюють, що у свою чергу впливає на оподаткування при роботі по кожному Договору окремо у зв’язку з впливом інших окремих Законів.

Робота по Договору представництва регулюється главою 17 Цивільного Кодексу України № 435.
Стаття 237. Поняття та пiдстави представництва
1. Представництвом є правовiдношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин вiд iменi другої сторони, яку вона представляє.
2. Не є представником особа, яка хоч i дiє в чужих iнтересах, але вiд власного iменi, а також особа, уповноважена на ведення переговорiв щодо можливих у майбутньому правочинiв.
3. Представництво виникає на пiдставi договору, закону, акта органу юридичної особи та з iнших пiдстав, встановлених актами цивiльного законодавства.

Класичними договорами на підставі представництва є договори доручення та комісії:

Стаття 1000.ЦКУ № 435 Договiр доручення
1. За договором доручення одна сторона (повiрений) зобов'язується вчинити вiд iменi та за рахунок другої сторони (довiрителя) певнi юридичнi дiї. Правочин, вчинений повiреним, створює, змiнює, припиняє цивiльнi права та обов'язки довiрителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повiреного на вчинення вiд iменi та за рахунок довiрителя всiх або частини юридичних дiй, передбачених договором. У договорi можуть бути встановленi строк дiї такого доручення та (або) територiя, у межах якої є чинним виключне право повiреного.
Стаття 1011.ЦКУ № 435 Договiр комiсiї
1. За договором комiсiї одна сторона (комiсiонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комiтента) за плату вчинити один або кiлька правочинiв вiд свого iменi, але за рахунок комiтента.

З наведених статей ЦКУ № 435 видно, що представницькі договори доручення і комісії відрізняються лиш тим, що діють в рамках цих договорів виконавці або від свого імені при комісії, або від імені замовника при дорученні, але у обох випадках за рахунок замовника.

Ваш Договір Представництва таких умов не передбачає, тобто Ви дієте від свого імені і за свій рахунок. Такі взаємини сторін в рамках правочинів регулюються наступною статтею ЦКУ № 435:
Стаття 901.ЦКУ № 435 Договiр про надання послуг
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесi вчинення певної дiї або здiйснення певної дiяльностi, а замовник зобов'язується оплатити виконавцевi зазначену послугу, якщо iнше не встановлено договором.
2. Положення цiєї глави можуть застосовуватися до всiх договорiв про надання послуг, якщо це не суперечить сутi зобов'язання.
Оподаткування при роботи в рамках таких договорів купівлі-продажу здійснюється у загальному порядку:
ПДВ.
Об’єкт оподаткування буде визначатися на загальну суму здійснених платежів або актів виконаних робіт, у залежності. що здійснилося раніше, в рамках Вашого Представницького договору на підставі наступних статей ПКУ № 2755:
- ст. 185.1. ПКУ Об'єктом оподаткування є операцiї платникiв податку з:
а) постачання товарiв, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до статтi 186 цього Кодексу, у тому числi операцiї з безоплатної передачi та з передачi права власностi на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачi об'єкта фiнансового лiзингу в користування лiзингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до статтi 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарiв на митну територiю України;
е) постачання послуг з мiжнародних перевезень пасажирiв i багажу та вантажiв залiзничним, автомобiльним, морським i рiчковим та авiацiйним транспортом.
- ст. 187.1. ПКУ Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарiв/послуг вважається дата, яка припадає на податковий перiод, протягом якого вiдбувається будь-яка з подiй, що сталася ранiше:
а) дата зарахування коштiв вiд покупця/замовника на банкiвський рахунок платника податку як оплата товарiв/послуг, що пiдлягають постачанню, а в разi постачання товарiв/послуг за готiвку - дата оприбуткування коштiв у касi платника податку, а в разi вiдсутностi такої - дата iнкасацiї готiвки у банкiвськiй установi, що обслуговує платника податку;
б) дата вiдвантаження товарiв, а в разi експорту товарiв - дата оформлення митної декларацiї, що засвiдчує факт перетинання митного кордону України, оформлена вiдповiдно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвiдчує факт постачання послуг платником податку.

Договір транспортного експедування, як вже згадувалося вище, також є по своїй суті представницьким договором, але він відрізняється від договорів доручення та договору комісії тим, а тим більше від договору купівлі-продажу, тим що робота в рамках договору транспортного експедування регулюється окремими статтями ЦКУ № 435 і ГКУ № 436, а також окремим Законом №1955-IV від 01.07.2004 "Про транспортно-експедиторську діяльність", тому до таких договорів не повинні застосовуватися при визначені бази для нарахування ПДВ ті норми ПКУ № 2755, які застосовуються до договорів доручення, комісії та упівлі-продажу.
189.4. Базою оподаткування для товарiв/послуг, що передаються/отримуються у межах договорiв комiсiї (консигнацiї), поруки, довiрчого управлiння, є вартiсть постачання цих товарiв, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Дата збiльшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платникiв податку, що здiйснюють постачання/отримання товарiв/послуг у межах договорiв комiсiї (консигнацiї), поруки, доручення, довiрчого управлiння, iнших цивiльно-правових договорiв та без права власностi на такi товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 i 198 цього Кодексу.
Тобто, для договорів доручення та комісії передбачено загальний принцип оподаткування ПДВ незважаючи на відсутність права власності виконавця на частину коштів (ТМЦ), які він отримав для виконання доручення.

Робота в рамках Договору транспортного експедування, як вже вище було згадано, регулюється спеціальним Законом №1955-IV від 01.07.2004 "Про транспортно-експедиторську діяльність", Господарським Кодексом України № 436 (ГКУ № 436), Цивільним Кодексом України № 435 (ЦКУ № 435), а також ще може у деяких випадках застосовуватися Закон №1172-XIV від 20.10.1999 "Про транзит вантажів".
Розглянемо далі взаємовідносини сторін в рамках Договору транспортного експедування.
Стаття 316.ГКУ № 436 Договiр транспортного експедирування
1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату i за рахунок другої сторони (клiєнта) виконати або органiзувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора органiзувати перевезення вантажу транспортом i за маршрутом, вибраним експедитором або клiєнтом, укладати вiд свого iменi або вiд iменi клiєнта договiр перевезення вантажу, забезпечувати вiдправку i одержання вантажу, а також виконання iнших зобов'язань, пов'язаних iз перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхiдних для доставки вантажу (перевiрка кiлькостi та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборiв i витрат, покладених на клiєнта, зберiгання вантажу до його одержання у пунктi призначення, одержання необхiдних для експорту та iмпорту документiв, виконання митних формальностей тощо).
2. Плата за договором транспортного експедирування здiйснюється за цiнами, що визначаються вiдповiдно до глави 21 цього Кодексу.

Глава 65 Цивільного Кодексу України № 435
Транспортне експедирування
Стаття 929. Договiр транспортного експедирування
1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату i за рахунок другої сторони (клiєнта) виконати або органiзувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора органiзувати перевезення вантажу транспортом i за маршрутом, вибраним експедитором або клiєнтом, зобов'язання експедитора укласти вiд свого iменi або вiд iменi клiєнта договiр перевезення вантажу, забезпечити вiдправку i одержання вантажу, а також iншi зобов'язання, пов'язанi з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхiдних для доставки вантажу (перевiрка кiлькостi та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборiв i витрат, покладених на клiєнта, зберiгання вантажу до його одержання у пунктi призначення, одержання необхiдних для експорту та iмпорту документiв, виконання митних формальностей тощо).
2. Положення цiєї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевiзником.
3. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленiстю сторiн, якщо iнше на встановлено законом, iншими нормативно-правовими актами.

Як видно з наведених статей Кодексів, ними в рамках цього особливого договору транспортного експедирування передбачено отримання коштів від замовника для виконання завдання і які є власністю цього замовника, тобто, виконання завдання від свого імені, або від імені замовника, але завжди за рахунок замовника. Такі взаємовідносини сторін в рамках договору транспортного експедирування не охоплені вище наведеною статтею 189.4 ПКУ.
Далі розглянемо деякі важливі для нас норми Закону №1955-IV від 01.07.2004 "Про транспортно-експедиторську діяльність":
- експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клiєнта та за його рахунок виконує або органiзовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;
- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з органiзацiєю та забезпеченням перевезень експортного, iмпортного, транзитного або iншого вантажу за договором транспортного експедирування;
Стаття 2. Сфера дiї цього Закону
Дiя цього Закону поширюється на вiдносини, що виникають при транспортному експедируваннi вантажiв усiма видами транспорту, крiм трубопровiдного.
Положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевiзником.
Стаття 4. Засади дiяльностi експедитора
Транспортно-експедиторська дiяльнiсть здiйснюється суб'єктами господарювання рiзних форм власностi, якi для виконання доручень клiєнтiв чи вiдповiдно до технологiй роботи можуть мати: склади, рiзнi види транспортних засобiв, контейнери, виробничi примiщення тощо.
Експедитори для виконання доручень клiєнтiв можуть укладати договори з перевiзниками, портами, авiапiдприємствами, судноплавними компанiями тощо, якi є резидентами або нерезидентами України.
Транспортно-експедиторську дiяльнiсть можуть здiйснювати як спецiалiзованi пiдприємства (органiзацiї), так i iншi суб'єкти господарювання.
стаття 8. говорить, Експедитори надають клiєнтам послуги вiдповiдно до вимог законодавства України та держав, територiєю яких транспортуються вантажi, згiдно з перелiком послуг, визначеним у правилах здiйснення транспортно-експедиторської дiяльностi, а також iншi послуги, визначенi за домовленiстю сторiн у договорi транспортного експедирування.
Транспортно-експедиторськi послуги надаються клiєнту при експортi з України, iмпортi в Україну, транзитi територiєю України чи iншими державами, внутрiшнiх перевезеннях територiєю України.
Стаття 9. Договiр транспортного експедирування та його
виконання
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату i за рахунок другої сторони (клiєнта) виконати або органiзувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Характеристика транспортно-експедиторської послуги наведено також і у Законі №2344-III від 05.04.2001 "Про автомобільний транспорт", де сказано: транспортно-експедиторськi послуги - послуги, пов'язанi з пiдготовкою та вiдправленням вантажiв, органiзацiєю та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням i одержанням вантажiв, проведенням взаєморозрахункiв;
Як видно з наведених статей Закону №1955-IV, вони відповідають вимогам норм ЦКУ № 435, та ГКУ № 436 і тісно з ними переплітаються.
З урахуванням вище наведеного, ПДВ повинна обкладатися по ставці 20% тільки сума послуги експедитора з урахуванням п. «ж» ст. 186.3 ПКУ, а не вся сума яку він отримує від замовника для виконання завдання.
186.3. Мiсцем постачання зазначених у цьому пунктi послуг вважається мiсце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разi вiдсутностi такого мiсця - мiсце постiйного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а)………………………………………………….
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Далі, у підтвердження вище сказаного, наведено два листа ДФСУ, які на цей час діють і в котрих це питання висвітлено

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Консультация от 03.09.2012 "Анализ особенностей исчисления базы обложения НДС у экспедиторов при перевозках по территории Украины в свете Обобщающей налоговой консультации от 06.07.2012 г." (1, 2)

ЛИСТ
19.04.2012 N 11358/7/15-3417-17
Стосовно мiсця постачання
транспортно-експедиторських послуг
Пiдпунктом "ж" пункту 186.3 статтi 186 роздiлу V Кодексу визначено, що мiсцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається мiсце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разi вiдсутностi такого мiсця - мiсце постiйного чи переважного його проживання.
Транспортно-експедиторська дiяльнiсть в Українi здiйснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України вiд 1 липня 2004 року N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську дiяльнiсть", iз змiнами та доповненнями (далi - Закон N 1955). Платою експедитору вважаються кошти, сплаченi клiєнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Згiдно iз нормами Закону N 1955 експедитори для виконання доручень клiєнтiв можуть укладати договори з перевiзниками, портами, авiапiдприємствами, судноплавними компанiями тощо, якi є резидентами або нерезидентами України. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робiт) iнших осiб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборiв (обов'язкових платежiв), що сплачуються при виконаннi договору транспортного експедирування.
Тобто об'єктом оподаткування ПДВ є транспортно-експедиторськi послуги, що надаються експедитором в межах договору транспортного експедирування, а базою оподаткування таких послуг є винагорода експедитора.
При цьому у базу оподаткування ПДВ не включаються витрати, що понесенi експедитором на оплату послуг з перевезення вантажiв на митнiй територiї перевiзником, який залучений до виконання договору транспортного експедирування.
Враховуючи викладене, на послуги з перевезення, що придбанi у перевiзника, експедитор не повинен нараховувати податковi зобов'язання та не повинен виписувати податкову накладну на цi послуги.
Експедитор виписує податкову накладну замовнику на дату виникнення податкових зобов'язань, виходячи iз вартостi наданих такому замовнику послуг (отриманої винагороди).
Податковi накладнi, отриманi вiд перевiзника, вiдображаються експедитором в роздiлi II "Отриманi податковi накладнi" реєстру отриманих та виданих податкових накладних, в графi 13 "Вартiсть без ПДВ" та в графi 14 "Сума ПДВ".
У податковiй декларацiї з податку на додану вартiсть такi суми вказуються у рядку 14 роздiлу II "Податковий кредит".
Податкова накладна, що виписана експедитором, виходячи iз вартостi наданих ним послуг замовнику (отриманої винагороди), пiдлягає вiдображенню в роздiлi I "Виданi податковi накладнi" реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Обсяг наданої послуги та суми податку вiдображаються в графах 8 "База оподаткування" та 9 "Сума ПДВ" реєстру вiдповiдно.
У декларацiї з податку на додану вартiсть операцiя з надання експедитором послуг, що оподатковуються за основною ставкою, вiдображається у рядку 1 роздiлу I "Податковi зобов'язання" податкової декларацiї.
При цьому наданi експедитором транспортно-експедиторськi послуги є об'єктом оподаткування, незалежно вiд того, резидентом чи нерезидентом виступає їх замовник.
Що стосується оподаткування послуг з перевезення отриманих експедитором вiд перевiзника-нерезидента, то правила оподаткування послуг, наданих нерезидентами на митнiй територiї України, визначаються статтею 208 Кодексу.
Статтею 208 Кодексу визначено, що при отриманнi послуг на митнiй територiї України вiд нерезидента їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згiдно з пунктом 190.2 статтi 190 Кодексу.
Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов'язань податкової декларацiї з ПДВ за вiдповiдний звiтний перiод.
При цьому отримувач послуг - платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну iз зазначенням суми нарахованого ним податку. Враховуючи те, що експедитор визначає свої податковi зобов'язання виходячи з отриманої ним винагороди, вiн не має права для вiднесення суми податку на додану вартiсть, що вказана в такiй податковiй накладнiй, до податкового кредиту.

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС у м. КИЄВI
IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ
10.08.2017 N 1578/IПК/26-15-12-01-18
Щодо порядку оподаткування податком на додану
вартiсть транспортно-експедиторської дiяльностi
Узагальнюючою податковою консультацiєю щодо порядку оподаткування податком на додану вартiсть транспортно-експедиторської дiяльностi, затвердженою наказом ДПС України вiд 06.07.2012 N 610 (далi - Наказ N 610), визначено, що у випадку залучення експедитором до мiжнародного перевезення вантажiв перевiзникiв чи iнших учасникiв транспортно-експедиторської дiяльностi, то нульова ставка, визначена абзацом "а" пiдпунктом 195.1.3 пунктом 195.1 статтi 195 Кодексу, застосовується саме такими перевiзниками чи iншими учасниками транспортно-експедиторської дiяльностi та застосовується до операцiй з постачання послуг з мiжнародного перевезення вантажiв по всьому маршруту перевезення вантажiв в цiлому, без подiлу його на вiдрiзки в межах митної територiї України та поза межами митної територiї України, за умови, що таке перевезення здiйснюється за єдиним мiжнародним перевiзним документом.
При цьому необхiдно враховувати вимоги пункту 189.4 статтi 189 Кодексу, а саме: при отриманi коштiв вiд замовника чи за датою оформлення документiв, що пiдтверджують факт здiйснення мiжнародного перевезення для замовника, залежно вiд того, яка з цих подiй вiдбулася ранiше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 вiдсоткiв, якщо перевiзник є резидентом - платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за основною ставкою (якщо замовник послуг зареєстрований на територiї України як суб'єкт господарювання).
Перевiзник - резидент (платник ПДВ) на дату виникнення податкових зобов'язань по мiжнародному перевезенню складає податкову накладну з нарахуванням податку на додану вартiсть за нульовою ставкою та надає її експедитору. У випадку, коли перевiзник не є резидентом - платником ПДВ, податковi зобов'язання у експедитора на вартiсть послуг з перевезення не виникають.
Наказом N 610 визначено, що базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартiсть наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартiсть послуг з перевезення, за умови, що перевiзник є платником ПДВ. Якщо перевiзник не є платником ПДВ, то вартiсть наданих таким перевiзником послуг не збiльшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданнi транспортно-експедиторських послуг замовнику.
Транспортно-експедиторська дiяльнiсть в Українi здiйснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України вiд 01.07.2004 N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську дiяльнiсть" (далi - Закон N 1955).
Вiдповiдно до Закону N 1955 транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з органiзацiєю та забезпеченням перевезень експортного, iмпортного, транзитного або iншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клiєнта та за його рахунок виконує або органiзовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату i за рахунок другої сторони (клiєнта) виконати або органiзувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
У разi залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування iншої особи у вiдносинах з нею експедитор може виступати вiд свого iменi або вiд iменi клiєнта.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робiт) iнших осiб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборiв (обов'язкових платежiв), що сплачуються при виконаннi договору транспортного експедирування.
Пiдтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладнi тощо), виданi суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Отже, базою оподаткування транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора за ставкою 20 вiдсоткiв. При цьому у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робiт) iнших осiб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

Ще у одному Листі ДФСУ від 08.02.2017 N 2485/6/99-99-15-02-02-15 також визнано такий порядок оподаткування ПДВ послуг експедитора.

З наведених консультацій і листів ДФСУ видно, що вони визнають правомірність Експедитора не враховувати до бази оподаткування ПДВ всієї суми отриманих коштів для виконання завдання, а лише та сума враховується, яка відповідає розміру наданої експедиторської послуги визначеної Актом виконаних робіт/послуг.

На підставі всього вище описаного, стосовно Вашого Договору транспортної експедиції, де експедитор не резидент України, можливо зробить наступний висновок:

1. На підставі п. «ж» ст. 186.3 ПКУ місцем поставки послуги транспортної експедиції є територія України. У зв’язку з цим необхідно виконати вимоги наступних статей ПКУ:
208.1. Цiєю статтею встановлюються правила оподаткування в разi постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, особi, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якiй iншiй юридичнiй особi-резиденту.
208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згiдно з пунктом 190.2 статтi 190 цього Кодексу.
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну iз зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є пiдставою для вiднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна пiдлягає обов'язковiй реєстрацiї в Єдиному реєстрi податкових накладних.
Тому що перевiзник не є резидентом - платником ПДВ, податковi зобов'язання у експедитора на вартiсть послуг з перевезення нерезидентом не виникають (ст. 186.4. ПКУ, Мiсцем постачання послуг є мiсце реєстрацiї постачальника, крiм операцiй, зазначених у пунктах 186.2 i 186.3 цiєї статтi).

Стосовно того, як оптимізувати оподаткування ПДВ при роботи в рамках Вашого Договору представництва, можемо висловити наступну думку:

Згідно з вимогами ст. 8 Закону №1955-IV, експедитори можуть надавати у т.ч. такі види експедиторських послуг:
- здiйснюють оформлення товарно-транспортної документацiї та її розсилання за належнiстю;
- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської дiяльностi заявки на вiдправлення вантажiв та наряди на вiдвантаження;
- забезпечують виконання комплексу заходiв з вiдправлення вантажiв, що надiйшли в некондицiйному станi, з браком, у пошкодженiй, немiцнiй, нестандартнiй упаковцi або такiй, що не вiдповiдає вимогам перевiзникiв;

При детальному описуванні видів послуг у Договорі експедиції, якщо це необхідне, слід мати на увазі, що окремі послуги, які може виконувати (організовувати) експедитор можуть мати інший зміст ніж згідно до п. «ж» ст. 186.3.
Згідно ст. 186.2.1. місцем постачання є мiсце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме:
п. а) послуг, що є допомiжними у транспортнiй дiяльностi: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарiв та iншi аналогiчнi види послуг.
При наданні таких послуг, місце поставки вважатиметься територія України і буди виникати об’єкт оподаткування ПДВ.

З урахуванням вище наведеного, на нашу думку, Вам необхідно Ваш Договір представництва (де-факто звичайної купівлі - продажу) трансформувати у Договір транспортної експедиції з визначенням у договорі комплексу послуг, які відрізнятимуться від ст. 186.2.1. ПКУ і будуть не просто логістичними, а які представлені у договорі такими, які безпосередньо забезпечують виконання транспортного процесу доставки вантажу, а також будуть відповідати вимогам статей вище наведених Законів стосовно характеристики поняття «транспортно-експедиторськi послуги» .

Також рекомендуємо оформити у довідці зі статистики у відповідності з Класифікатором №457 от 11.10.2010 "Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності. ДК 009:2010 (КВЕД ДК 009:2010)" наступний КВЕД (якщо у Вас він не оформлений): «52.29» «Iнша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту».

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2018
Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати