Страхування кредитів для фізичних осіб фінансовою компанією

Кредитне страхування є перспективним видом захисту позичальників і кредиторів від усіх можливих ризиків які виникають у кредитних відносинах і має величезний потенціал для розвитку, але при умові стабільної економічної ситуації.
Вітчизняне кредитне страхування на цей час знаходиться на етапі становлення.
Згідно до ст. 4. Закону №85/96-ВР від 07.03.1996 р. "Про страхування" - «Предметом договору страхування можуть бути майновi iнтереси, що не суперечать закону i пов'язанi:
- з життям, здоров'ям, працездатнiстю та пенсiйним забезпеченням (особисте страхування);
- з володiнням, користуванням i розпорядженням майном (майнове страхування);
- з вiдшкодуванням страхувальником заподiяної ним шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi (страхування вiдповiдальностi)».
Страхування кредитів являє собою сукупність різних видів страхування, які передбачають відшкодування страховою компанією кредитору коштів у разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитом та (або) сплату відсотків за користування кредитом.
Розрізняють два види страхування кредиту:
1– Страхування непогашення суми кредиту;
2– Страхування відповідальності боржника за непогашення суми кредиту.
Страхувальником у першому випадку виступає кредитор, а об’єктом страхування виступає відповідальність перед кредитором позичальників (у т.ч. фізичних осіб) за своєчасне і в повному обсязі згідно з умовами договору погашення кредитів, а також процентної ставки за користування кредитом протягом терміну, зазначеного в договорі страхування.
У разі другого виду страхування договір страхування укладається з одного боку страховою компанією, а з іншого боку – боржник. У даному випадку об’єктом страхування є відповідальність боржника перед кредитором (банком), який видав кошти в кредит, за погашення кредиту (або кредиту і відсотків по кредиту) в повному обсязі та в зазначений у договорі кредитування термін.
Найбільш популярним і затребуваним типом кредитного страхування прийнято вважати страхування працездатності, стану здоров'я і життя позичальника. Така послуга надається окремо, або ж в сукупності з іншими типами страхування. Як правило, фінансові установи надають послугу з оформлення страховки свого життя в разі видачі кредиту без застави готівкою або ж споживчого кредиту.
Такий тип страхування здатний за настання страхового випадку покрити близько 90% від повної суми банківської заборгованості позичальника.
Страхування відповідальності боржника за непогашення кредиту
Такий вид страхування має на увазі практично абсолютне відшкодування (майже 90% від тієї суми, що прописана в угоді) фінансовій компанії суми заборгованості клієнта, що з певних причин не в змозі погасити борг.
При цьому термін страхової угоди формується на повний термін кредитування і настає вже наступної доби, після того як був здійснений перший платіж. У разі виникнення страхового випадку, протягом 15-ти діб клієнт повинен звернутися в страхову організацію, проінформувавши про подію. При цьому страхова виплачує банку базову частину всіх заборгованостей клієнта включно з відсотками.
Страхування загрози непогашення кредиту
В основному, такий тип страхування застосовують банки. Об'єктом страхування виступає наданий кредит. Відповідно до угоди, страхові компанії повинні виплатити частку матеріальних витрат, зазнаних банками у разі, коли певний його клієнт відмовиться від виплати позики у встановлені терміни.
У разі настання страхової події, страховик здійснює страхове відшкодування у розмірі заборгованості позичальника за вирахуванням франшизи. Виплата страхового відшкодування проводиться на підставі таких документів:
- страхового договору;
- кредитного договору;
- копій листування між страхувальником та позичальником, що стосується даного страхового випадку (якщо таке листування є в наявності);
- підтвердження суми заборгованості позичальника перед страхувальником відповідно до даних позичкового рахунку позичальника;
- паспорту й довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позичальника;
- інших документів, наявність яких, на погляд страхувальника, дає змогу встановити розмір страхового відшкодування за конкретним кредитним договором.
За класифікаційними ознаками страхування кредитів поділяється на три види:
1. Делькредерне страхування.
2. Страхування кредиту довіри.
3. Страхування застав (гарантійне страхування).
При делькредерному страхуванні страхувальником може виступати як кредитор, так і позичальник. Якщо кредитор одночасно є й страхувальником, він може розраховувати на страхове відшкодування збитків у випадку невиконання боржником своїх фінансових зобов'язань. За другою формою делькредерного страхування позичальник виступає у ролі страхувальника й тим самим захищає майнові інтереси свого кредитора.
Делькредитне страхування кредитних ризиків передбачає наявність досить широкого асортименту страхових послуг, що стосується кредитного страхування:
- страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів,
Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів - надання страхового захисту кредитору на випадок непогашення суми кредиту та відсотків по ньому у встановлені терміни. Учасниками процесу страхування виступають: страхова компанія, фізична або юридична особа та позичальник. Об'єктом страхування є відповідальність позичальника перед кредитором за своєчасне й повне погашення кредиту у т.ч. й відсотків за ним. Термін дії договору страхування відповідає терміну дії кредитного договору. Страхову суму встановлюють у межах суми кредиту, а страховий платіж залежить від розміру страхової суми, ступеня ризику, форми кредиту, а також від кредитної історії позичальника.
Простішим з погляду процедури є цей вид страхування кредитного ризику - страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, оскільки страховий поліс розглядається як різновид гарантійного листа з боку страхової компанії щодо клієнтів–позичальників. Цей варіант страхування можна розглядати як форму забезпечення повернення кредиту і сплати відсотків лише у разі, коли страхова Компанія спроможна здійснити виплату страхової винагороди. Для цього банку необхідно через позичальника одержати від страхової компанії і розглянути такі документи:
- свідоцтво про державну реєстрацію;
- установчі документи;
- ліцензію на здійснення страхової діяльності з переліком видів страхування, у тому числі і страхування відповідальності;
- правила страхування;
- договір про добровільне страхування відповідальності;
- страховий поліс (свідоцтво або сертифікат) та ін.

Про платоспроможність страхової компанії може свідчити перевищення її активів над пасивами. Однак рекомендується проаналізувати фінансові можливості страхової компанії, особливо ті , які забезпечують фінансову стійкість страховика:
- власний капітал;
- методологію розрахунку страхових тарифів;
- збалансованість страхового портфеля;
- адекватність величини страхових резервів обсягам взятих зобов’язань;
- розміщення страхових резервів;
- можливості перестрахування та ін.
Якщо аналіз усіх поданих матеріалів виявився позитивним і є рішення про укладення договору страхування, то наступним етапом перевірки буде ретельне вивчення підготовленого страховою компанією проекту договору щодо врахування таких вимог:
- предметом страхування повинна бути відповідальність позичальника за непогашення кредиту і процентів за користування ним;
- строк дії договору страхування повинен перевищувати кінцевий строк погашення кредиту і сплати відсотків за нього та ін.
Найбільш поширена на практиці в Україні форма страхування кредитів є – страхування предмета застави.
Цьому сприяють такі два чинники: менша в порівнянні з двома попередніми формами ризиковість страхування, точніше, краща контрольованість ризику і наявність законодавчого забезпечення у вигляді Закону України “Про заставу”.
Майно, передане у заставу, піддається ризику знищення або пошкодження, що загрожує платоспроможності позичальника і може призвести до втрати ним можливості повернення боргу. Отже, предмети застави вимагають страхового захисту. Стаття 10 Закону “Про заставу” заставляє заставодавця страхувати заставлене майно, яке залишається у його володінні, і ця ж стаття визначає, що при настанні страхового випадку кредитор має першочергове право задоволення своїх вимог з суми страхового відшкодування. Цим самим в законі закладена база страхового захисту. Вона, зокрема, покладає на заставодавця обов’язок страхування нерухомих об’єктів та предметів іпотеки, переданих ним у заставу. Таке страхування повинно здійснюватися за рахунок коштів заставодавця на повну вартість заставленого майна.

Як вже вище було наведено, законодавством України передбачено три види страхування кредитних ризиків:
страхування кредитів;
страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;
страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій.
Міжнародна практика використовує значно більше видів страхування кредитних ризиків: страхування товарних кредитів,
страхування фінансових (грошових кредитів),
страхування нерухомих об’єктів і предметів іпотеки переданих у заставу тощо.
Але це в основному відноситься до іпотечного кредитування та кредитування юридичних осіб.
У світовій практиці страхування споживчого кредиту фізичних осіб не є поширеним явищем. В першу чергу це пов'язано з тим, що кредитне страхування ризиків, по суті, є не чим іншим, як прогнозуванням матеріального становища дебітора в майбутньому. В цьому випадку в країні має бути стабільна економічна ситуація, яка дозволяє громадянам планувати свій фінансовий стан т на майбутнє.
Важливим моментом ще є те, що в розвинених країнах працює закон про банкрутство. Що ж стосується нашої країни, а також подібного опиту Росії , то поки тут така юридична практика не застосовується.
Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом вiд 14.05.1992 № 2343-XII, діє зі змінами внесеними у 2018 році.
На час надання цієї консультації у ВР 17.10.2018 р. розглядається проект Кодексу України з оцедур банкрутства у другому читанні .

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2019

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати