Відображення позики від нерезидента в бухгалтерському обліку, дисконтування та фінансова звітність
Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:
Підприємство отримало позику (більше 1 року) від нерезидента. Відсотки по кредиту нараховуються та сплачуються щомісячно. Ставка відсотка 5% річних.
Підприємство формує фінансову звітність по правилам П(С)БО. Довгострокова заборгованість по позиці відображається по рахунку 6852.
Фактичні умови кредитування значно відрізняться від реальних (ринкових), я маю на увазі відсоток по позиці нижче ринкового.
Питання : Як правильно відображати заборгованість по позиці в балансі ? Це буде вартість отриманих коштів по курсу на день звітності чи з врахуванням дисконту?
Якщо потрібно враховувати за справедливою вартістю, то як правильно це робити?
Як ці розрахунки вплинуть на фінансову звітність та податок на прибуток?
ВІДПОВІДЬ:
Згідно з п. 29 П(С)БО 13 фінансові зобов’язання спочатку оцінюють і відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається в цьому випадку із справедливої вартості отриманих активів (суми позики).
Відповідно до п. 31 П(С)БО 13 на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і зобов’язань за похідними фінансовими інструментами.
Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються проценти, відображають у балансі за їх теперішньою вартістю ( п. 10 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).
Зобов’язання позичальника в частині основної суми інвалютної довгострокової позики (отриманої на строк понад 12 місяців як у Вашому випадку) відображають на субрахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».
Витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями, є фінансовими витратами ( п. 3 П(С)БО 31 «Фінансові витрати»).
Витрати на проценти визнаються зобов’язаннями в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного сенсу відповідного договору (за аналогією з процентними доходами з п. 20 П(С)БО 15 «Дохід»).
Порядок відображення в обліку валютних операцій регламентує П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Операції отримання позики призводять до виникнення монетарних статей, тобто статей балансу, які передбачають подальшу сплату у фіксованій сумі грошових коштів. У зв’язку з цим перерахунку на дату балансу та на дату здійснення операції ( п. 8 П(С)БО 21) підлягають статті заборгованості за:
• основною сумою позики;
• процентами за позиками.
Якщо позика платна, але ставка, що застосовується, неринкова (як у Вашому випадку), то підприємство визнає цю позику за дисконтованою вартістю за вирахуванням договірних відсотків і комісій.
Дисконтування – це приведення вартості майбутніх платежів до значення на теперішній момент. Воно відображає той економічний факт, що сума грошей, наявна в цей момент, має більшу вартість, ніж рівна їй сума, яка з'явиться в майбутньому: готівку можна покласти на депозит, інвестувати в бізнес або іншим способом розпорядитися з метою одержання вигоди.
Операція дисконтування при одноразовому платежі наприкінці строку зводиться до формули:
Джерела методики розрахунку:
( Вісник МСФО).
(https://taxlink.ua/ua/blog/diskontuvannya-kreditorskoi-zaborgovanosti-no...)
PV = FV / (1 + i)n, (1)
де: FV – поточна вартість,
PV – майбутня вартість,
i – ставка дисконтування,
n – строк (число періодів).
У вашому випадку, розрахунок суми амортизації дисконту виглядає наступним чином:
...................
Схема проводок:
Кореспонденція рахунків Сума операції Є Коментарі
Дт Кт
312 506 .............. Отримано позику
506 733 ........... Отримано дохід у вигляді дисконту
952 506 ......... витрати по амортизації дисконту 2019 р.
.......
Вище було наведено сучасний погляд ДФСУ на даного виду операцій і на виконання вище наведених розрахунків з відображенням результату у бухгалтерському і податковому обліку Позичальника.
Крім того, мі знаємо, що згідно з ПСБО 11 дисконтуванню підлягають довгострокові процентні зобов’язання, тобто, короткострокові не дисконтуються.
У цьому разі слід звернути увагу на наступне:
У відповідності п. 9. ПСБО 11 Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:
позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;
не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
З наведеного слідує, що довгострокове зобов’язання буде вважатися короткостроковим тільки при наполяганні позикодавця повернути достроково позику.
Наведені у Вашому Договорі застереження про вимогу повернення позики Позикодавцю в разі порушень не дає можливості позичальнику читко визначити кількість періодів для дисконтування і визначення суми дисконту для його амортизації. Але Підприємство позичальник знає, що фактично у термін 5 років вимоги повернення від позичальника воно не отримає.
Як вище вже згадувалося, згідно з п. 30. ПСБО 13 "Фінансові інструменти" На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;
При вивчені Вашого Договору позики прописано у п. 1.3 право позичальника отримати назад позику за першою своєю вимогою. Пунктом 4.3 Договору позичальник може у будь-який час вимагати повернення позики. У п. 6 Договору прописані види (не виключні) порушень при настанні яких позичальник зобов’язаний повернути позику на вимогу позикодавця.
Вище наведені застереження при порушеннях Договору, на думку Аудитора, будуть враховуватися на користь визнання позики короткостроковою тільки при вимозі позикодавця повернути суму позики. Як вище згадувалося, такої події Підприємство не передбачає.
У зв’язку з цим, у момент отримання позики, Вам необхідно у фінансовій звітності відобразити інші доходи, що також вплине і на фінансовий результат до оподаткування по декларації на прибуток:
.........
Крім того, суди уважають, що визначення національних стандартів бухобліку, наведене у ст. 1 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996), не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку в разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. А отже, посилання контролюючого органу на міжнародні стандарти в разі, коли підприємство веде облік за національними стандартами, є неправомірним та не відповідає положенням Закону № 996.
Судова практика стосовно дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості складається поступово. Суди приймають рішення на користь платників податків. І ці судові рішення ґрунтуються на таких положеннях:
дисконтуванню підлягають тільки довгострокові відсоткові зобов’язання;
................
.............
ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» 2019
Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати
