Все про мобілізацію працівників

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

Чи зберігається робоче місце за співробітником що призваний по мобілізації?

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності (ст. 119 КЗпП):

Стаття 119. КЗпПУ Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків
На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Чи зберігається заробітна плата за співробітником що призваний по мобілізації (яким чином нараховується та інші нюанси)?

До 19.07.2022 р. Всі роботодавці повинні були звільненим мобілізованим працівникам не тільки зберігати за ними робоче місце, але і нараховувати середній заробіток.
Для розрахунку середньої заробітної плати мобілізованого працівника слід керуватися постаново КМУ від 18.02.1995 р. №100. Тобто постановою, якою затверджений порядок розрахунку середньої заробітної плати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» З 19.07.2022 р. скасовано обов’язок роботодавців зберігати середній заробіток за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. При цьому зберігаються місце роботи і посада.

Закон України № 2352 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»:
1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
П. 17) у частині третій статті 119 слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінити словами "зберігаються місце роботи і посада";

Закон № 2352 звільняє роботодавця від обов’язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20.12.91 № 2011-XI «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Якщо роботодавці після 19.07.2022 приймають рішення, на строк збереження місця роботи і посади, нараховувати та виплачувати виплати у вигляді середнього заробітку найманим працівникам, призваним під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, то нараховувати та сплачувати єдиний внесок і інші податки на такі виплати роботодавці зобов’язані.

У зв’язку з тим, що Ви виплачували мобілізованому і не звільненому працівнику з 24.02.2022 року заробітну плату, рекомендується суми виплат у період з 24.02.2022 р. по 19.07.2022 року перевірити на відповідність Постанові КМУ від 18.02.1995 р. №100.

Які нюанси чи ризики можуть виникнути у разі подачі декларації про доходи?
Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 Про запобігання корупції суб’єктами, на яких поширюється дія Закону № 1700, є військові посадові особи ЗСУ.

Розділ VII Стаття 45. Цього Закону Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" - "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

5. Дія розділу VII цього Закону не поширюється на:
посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров'я (крім керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів лікарсько-консультативних комісій, медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам'яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання;

військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу (крім військовослужбовців, зазначених у пунктах 1 - 5 частини сьомої цієї статті);

військових посадових осіб із числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу (крім військовослужбовців, зазначених у пунктах 1 - 5 частини сьомої цієї статті).

Враховуючи звання молодшого офіцерського складу (капітан) вашого мобілізованого, то він підпадає, на нашу думку, під дію п. 5 ст. 45 Закону про запобігання корупції стосовно подання декларації про доходи.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» 20 вересня 2023 року № 3384-IX передбачає:

Терміни подачі декларацій суб’єктами декларування
Суб’єкти декларування з-поміж військовослужбовців Збройних Сил України (крім суб’єктів декларування з-поміж військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 частини сьомої статті 45 Закону), зобов’язані подати визначені статтею 45 Закону декларації не пізніше 90 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану або звільнення з військової служби.

Суб’єкти декларування з-поміж військовослужбовців, на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону, зобов’язані подати визначені статтею 45 Закону декларації не пізніше 90 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану або звільнення з військової служби або в інший строк, визначений порядком здійснення заходів фінансового контролю, передбачений абзацом першим статті 52-1 цього Закону.

Суб’єкти декларування, які для здійснення службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку, зобов’язані подати визначені статтею 45 Закону декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб’єкт декларування перебуває.

Суб’єкти декларування, які направлені до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, зобов’язані подати визначені статтею 45 Закону декларації не пізніше 90 календарних днів з дня звільнення (припинення повноважень) або повернення до місця проходження служби, роботи.

Суб’єкти декларування, які є полоненими, інтернованими, зобов’язані подати визначені статтею 45 Закону декларації не пізніше 90 днів з дня повернення на підконтрольну Україні територію.

Суб’єкти декларування, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби чи інших службових повноважень, перебувають на стаціонарному лікуванні (зокрема за кордоном) або у відпустці для лікування та/або реабілітації, зобов’язані подати визначені статтею 45 Закону декларації не пізніше 90 днів з дня завершення відповідного стаціонарного лікування чи відпустки.

Суб’єкти декларування, які серед членів сім’ї у відповідному звітному періоді мають осіб, щодо яких наявні зазначені у частинах сьомій (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої цієї статті), восьмій-тринадцятій статтею 45 Закону обставини (зокрема якщо такі члени сім’ї не належать до суб’єктів декларування), зобов’язані подати декларації у строки не пізніше 90 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану або звільнення з військової служби членів сім’ї.

З наведеного, на нашу думку, слідує, що для Вашого мобілізованого працівника зобов’язання подати декларацію про отримані доходи виникнуть не пізніше 90 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану або звільнення з військової служби, а враховуючи п. 5 обмеження дії розділу VII цього Закону Про запобігання корупції, такі зобов’язання взагалі не настануть.

Можливість суміщення виконання обов’язків на посаді за Мобілізацією та на підприємстві?

В Законі про військову службу немає прямої заборони виконання військовослужбовцем своїх трудових обов’язків на іншому підприємстві.
Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 Про запобігання корупції - суб’єктами, на яких поширюється дія Закону № 1700, є військові посадові особи ЗСУ , Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Як видно, мобілізовані працівники під виняток не підпадають.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону про військову службу - військові посадові особи — це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.

З роз’яснень НАЗК витікає, що військова посадова особа ( так само, як й інша посадова особа) — це особа, яка, зокрема, наділена хоча б мінімальними владними повноваженнями, має підлеглих, керує якоюсь ділянкою роботи тощо (у більшості комерційних підприємств посадовим особами є зазвичай, керівник / його заступник, головний бухгалтер / його заступник, голова / члени наглядової ради тощо).
З наведеного слідує, що не кожен військовослужбовець є посадовою особою, якій заборонено суміщати військову службу та очолювати комерційне підприємство.

Враховуючи зміст Наказу МОУ № 119 від 19.05.2022 року, Ваш мобілізований працівник обіймає штатну посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, спеціально уповноважений на виконання таких обов’язків згідно із законодавством і тому відповідає вимогам військові посадові особи згідно до законодавства і має відповідні до законодавства зобов’язання.

Далі наведена Стаття 25. Закону Про запобігання корупції «Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»:
1. Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:
1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (прим. Хоча у статусі ФОП Закон про військову службу діяльність не забороняє, що відповідає вище наведеному пп.1 п.1 ст. 25);
2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.

2. Особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

У строк, визначений абзацом першим цієї частини, особі, призначеній (обраній) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, брати участь у діяльності та прийнятті рішень відповідними органами з дня призначення (обрання) на посаду та отримувати будь-які доходи (винагороду тощо) у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності або перебуванням у таких органах.

3. Обмеження, передбачені частиною першою цієї статті, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб у державних органах, осіб, зазначених у підпункті "к" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону (крім осіб, зазначених в інших підпунктах пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону). Обмеження, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, не поширюються на осіб молодшого начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу в аварійно-рятувальних формуваннях та пожежно-рятувальних підрозділах у змінному режимі (за умови відсутності у таких осіб повноважень із здійснення заходів державного нагляду (контролю), реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, ліцензування), науково-педагогічних, наукових працівників та здобувачів вищої освіти, зокрема військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), залучених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на оплатній основі до проведення акредитації.

Згідно з Законом Про запобігання корупції - корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
України від 15.12.2020 р. N 1079-IX)

Стаття 65.1. Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення
1. За вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У разі вчинення від імені та в інтересах юридичної особи її уповноваженою особою кримінального правопорушення самостійно або у співучасті до юридичної особи у випадках, визначених Кримінальним кодексом України, застосовуються заходи кримінально-правового характеру.
Стаття 69. Вилучення незаконно набутих та необґрунтованих активів
1. Активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.

2. Активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку.

НАЗК пояснило - Оскільки особа є військовою посадовою особою, зайняття нею іншою оплачуваною діяльністю у вільний від несення військової служби час порушуватиме передбачене п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону обмеження та матиме наслідком адміністративну відповідальність за ст. 172.4, 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 172.4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), -
тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

Стаття 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів -
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Примітка.
1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

З всього вище наведеного слідує, що Ваш працівник не пізніше 15 робочих днів після видання Наказу МОУ № 119 від 19.05.2022 року повинен був звільнений з займаної посади, або трудовий договір мав бути припинений і він не мав права отримувати доходи і приймати розпорядчі рішення від імені підприємства.
З наведеного також слідує, що при сумісництві військової служби і управління підприємством з отриманням відповідного доходу у період з 10.06.2022 р., по теперішній час (дата останнього отримання ЗП як по сумісництву у 2024 р.) згідно до статті 65.1. Закону Про запобігання корупції у підприємства і у мобілізованого можуть виникнути податкові, адміністративні, а можливо і кримінальні ризики.

Всі інші моменти стосовно співробітників які призвані за мобілізацією.

Слід зауважити, що всі вище описані обмеження і ризики не стосуються мобілізованих працівників які у складі ЗСУ не являються військовими посадовими особами.

Також з наведеного вище стосовно військової посадової особи, яка суміщає військову службу з роботою на підприємстві, слідує, що на Вашого працівника можливо (дивись вище) буде покладено зобов’язання подати декларацію про всі отримані доходи лише на протязі 90 днів після припиненні дії режиму військового стану в Україні.
З грошового забезпечення військового утримуються всі податки, у т.ч. 18% ПДФО.
Згідно з Змінами до Бюджетного кодексу передбачено перенаправити ПДФО з доходів військовослужбовців (96,3 млрд грн) у 2024 році до спецфонду держбюджету на конкретні цілі:
- 45% для виробництва та закупівлі спецтехніки і обладнання (безпілотники, морські дрони) - Адміністрації Держспецзв'язку;
- 45% Мінстратегпрому для виконання програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій та для виготовлення продукції оборонного призначення;
- 10% розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО.
Саме військові частини проводять виплати військовим та сплачують ПДФО у відповідні територіальні установи, що може не перетинатися з інформацією стосовно виплат за сумісництво.
З наведеного слідує, що на даному етапі інформація про отримані доходи за сумісництвом військового може вважатися захищеною від інших користувачів шляхом законним не поданням щорічної декларації відповідної військової посадової особи.

Рекомендується також для уникнення вище наведених ризиків, розглянути можливість, як що це доцільно, застосування далі наведеної інформації:
Розділ ХІІІ "Прикінцеві положення" Закону про запобігання корупції - доповнено пунктом 2-9 згідно із Законом № 2381-IX від 08.07.2022:
П. 2-9. Установити, що на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг строків, визначених частиною другою статті 25, частиною першою статті 36 цього Закону, зупиняється до дня припинення чи скасування воєнного стану для осіб, які не мають можливості здійснити визначені дії у встановлені строки у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони.
Такі особи виконують відповідні обов’язки у такі строки:
обов’язки, передбачені частиною другою статті 25 цього Закону, - протягом 15 робочих днів з дня припинення чи скасування воєнного стану;
обов’язки, передбачені частиною першою статті 36 цього Закону, - протягом 60 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух»
Носов В.Г.

2024

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати