Налогообложение объектов финансового лизинга Аудиторы ООО «Аудиторская фирма «Главбух» консультируют:

В плане обложения НДС операций финансового лизинга, в том числе и возврата объекта финансового лизинга лизингополучателем лизингодателю, говорится в следующих статьях НКУ:
Согласно требованиям ст. 185.1 НКУ, объектом обложения НДС являются операции по поставке товаров, в том числе и операции финансового лизинга:
185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Статья 14.1.191 НКУ говорит о том, что возврат объекта лизинга лизингодателю так же приравнивается к поставке товара и является, следовательно, такая операция объектом обложения НДС:
НКУ 14.1.191. постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Постачанням товарів також вважаються:
а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

187.6. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лiзингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Как уже выше говорилось, возврат объекта лизинга лизингодателю является поставкой товара. База обложения налогом НДС будет определяться так же, как и база для расчета суммы дохода при определении размера прибыли.
Т.е. цена и база для НДС будет определяться согласно требованиям ст.153.7 НКУ:

153.7. Оподаткування операцiй лiзингу (оренди), концесiї здiйснюється в такому порядку:
У разi якщо в майбутнiх податкових перiодах орендар повертає об'єкт фiнансового лiзингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власнiсть, така передача прирiвнюється для цiлей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за цiною, яка визначається на рiвнi суми лiзингових платежiв у частинi компенсацiї вартостi об'єкта фiнансового лiзингу, що є несплаченими за такий об'єкт лiзингу на дату такого повернення.

Из всего выше приведенного следует, что НКУ не определяет конкретно порядок определения базы для начисления НДС при возврате лизингополучателем объекта финансового лизинга.
Следовательно, для этой цели логично обратиться к приведенной выше норме ст. 153.7 НКУ, но с особенностями, которые будут изложены далее.
Из всего приведенного выше следует, что моментом возникновения обязательства будет подписание Акта передачи или документ, который по своей сути его заменяет и больше ничего.
Абзацем последним п. 7.3 Договора Финансового Лизинга № 462 –L от 16.07.2012 г. относительно возврата объекта лизинга сказано:
«Примусове вилучення Предмета лізингу здійснюється відповідно до законодавства України»

Документами, подтверждающими факт изъятия объекта лизинга, могут быть, в частности:
 акт изъятия, составленный исполнительной службой;
 акт приёма-передачи предмета лизинга;
 акт изъятия предмета лизинга, составленный самостоятельно лизингодателем.

ГНАУ высказывается в отношении возможности использовать такие документы в качестве основания для НДС-кредита положительно (см. письмо от 05.02.2010 № 1156/6/16-1515-26).
Важно: для того чтобы иметь основания для начисления НДС кредита, в таких документах должна быть указана стоимость предмета лизинга и сумма НДС. Следует иметь в виду: форма акта изъятия предмета исполнительной службой таких граф не предусматривает.
Согласно Закона Украины от 16.12.1997р . № 723/97-ВР «О финансовом лизинге», в случае просрочки по уплате лизинговых платежей на срок более 30 дней, Лизингодатель имеет право отказаться от договора финансового лизинга. Действительно, законодательством в т. ч. предусмотрена внесудебная процедура изъятия предмета лизинга - на основании исполнительной надписи нотариуса, такая процедура детально регламентирована законодательством.
Согласно законодательству, исполнительная надпись нотариуса является исполнительным документом, принудительное исполнение которого происходит через органы государственной исполнительной службы.
Ниже приведено Письмо ГНАУ от 05.02.2010 № 1156/6/16-1515-26:
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 05.02.2010 р. N 1156/6/16-1515-26
Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців"
03150, м. Київ, вул. Тельмана, 1/32
Державній податковій адміністрації у м. Києві

Про розгляд листа
Додатково див. лист
Державної податкової адміністрації України
від 5 лютого 2010 року N 2332/7/16-1517-26
Державна податкова адміністрація України розглянула лист Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців" від 11.01.2010 N 1-40/2010 щодо можливості застосування частини 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) з використанням для підтвердження сплати податку на додану вартість акта державного виконавця або лізингодавця про факт повернення предмета фінансового лізингу та, відповідно, погашення заборгованості лізингоодержувача у разі вилучення предмета фінансового лізингу через несплату лізингових платежів і в доповнення до листа від 06.02.2009 N 2288/7/16-1517-26 та на часткову зміну листа від 23.03.2009 N 5945/7/16-1517-26 повідомляє.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Крім того, пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Реалізація виконавчого напису здійснюється державними виконавцями в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", шляхом повернення предмета лізингу на користь лізингодавця, про що державний виконавець та представник лізингодавця складають акт вилучення у боржника предметів за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій".
Таким чином, враховуючи право лізингодавця самостійно здійснювати повернення предметів лізингу від лізингоотримувачів та особливості як документального оформлення такого повернення, так і оподаткування операцій з передачі та повернення предметів лізингу, акт вилучення предмета лізингу за підписом лізингодавця або акт вилучення у боржника предметів за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій", можуть вважатися документами, підтверджуючими факт сплати податку, за умови, що такі акти містять інформацію про податок на додану вартість, розрахований виходячи з вартості вилученого предмета лізингу.
У разі відмови з боку лізингоодержувача надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення лізингодавець, як отримувач таких вилучених (повернутих) товарів, при поданні разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого лізингоодержувача з метою отримання підстав для включення сум цього податку до складу податкового кредиту має право використати вищевказані акти в якості документів, підтверджуючих факт сплати податку за умови, що такий лізингоодержувач є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Следует иметь в виду действие п. 8. Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29 червня 1999 р. N 1172 «Перелiк документiв, за якими стягнення заборгованостi провадиться у безспiрному порядку на пiдставi виконавчих написiв нотарiусiв Стягнення заборгованостi за нотарiально посвiдченими договорами», где сказано:

«Повернення об'єкта лiзингу»:
8. Договори лiзингу, що передбачають у безспiрному порядку повернення об'єкта лiзингу.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригiнал договору лiзингу;
б) засвiдчена лiзингодавцем копiя рахунка, направленого лiзингоодержувачу, з вiдмiткою про несплату платежiв пiсля вручення письмового повiдомлення

Вручение должно быть выполнено согласно с требованиями законодательства.
По-нашему мнению, манипуляции во времени нормами всех выше приведенных документов, при возврате отдельных объектов лизинга, позволит растянуть во времени момент возникновения налоговых обязательств у лизингополучателя.
Во всех выше указанных случаях для отражения подобной операции в налоговом учете следует руководствоваться нормами налогового законодательства Украины, которые содержат четкие правила и определяют последовательность действий налогоплательщика по формированию налогооблагаемой базы для расчета налога на прибыль и НДС при выполнении операций с ОФ в т.ч. и с лизинговыми.
Ниже приведем методику формирования базы налогообложения при различных условиях расторжения договора.
Если договор расторгается по решению сторон, то согласно законодательным нормам, эта операция приравнивается к обратной продаже предмета лизинга лизингополучателем лизингодателю. При этом законодательно установлены критерии формирования цены продажи для целей налогообложения. Продавцом в этом случае выступает лизингополучатель, он же несет ответственность за формирование цены продажи.
Обратимся к ст. 146.13 НКУ, которая регулирует налоговые вопросы продажи ОФ (ОС):
146.13. Сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Основной критерий формирования такой цены - она должна быть справедливой.
146.14. Дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

Цена продажи, доход от продажи в качестве критерия для налогообложения налогом на прибыль будут определяться исходя из ст. 153.7 НКУ.
Так же следует учитывать, что ст. 39 НКУ, регулирующая учет и налогообложение контролируемых операций, обязывает налогоплательщиков применять обычные цены только к таким контролируемым операциям.
Для определения справедливой цены (обычной цены) предмета лизинга, лизингополучатель может воспользоваться услугами профессионального оценщика, провести собственные маркетинговые исследования либо другие соответствующие мероприятия.
Если стороны не приходят к обоюдному согласию или инициатором расторжения договора лизинга выступает одна из сторон, то цена возврата (обратной продажи) предмета лизинга должна формироваться согласно нормам и критериям налогового законодательства. Участие эксперта - оценщика желательно для избегания споров о справедливой стоимости возвращаемого предмета лизинга. Такой подход необходимо применять и при изъятии объекта лизинга судебным исполнителем. Расчет балансовой (справедливой) стоимости возвращаемого предмета лизинга можно поручить независимым экспертам. Большая из двух оценок будет базой налогообложения для лизингополучателя, она же будет отражена в налоговом учете лизингодателя.
Формирование цены возврата (обратной продажи) предмета лизинга, исходя из остатка задолженности лизингополучателя за основное средство на момент расторжения договора лизинга налоговым законодательством об НДС не предусмотрено.
Использовать такой подход для целей налогообложения операции возврата предмета финансового лизинга при досрочном расторжении договора не рекомендуем.
При формировании цены возврата ОС Вам следует учитывать нормы следующих статей НКУ:
НДС 189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
{Підпункт "а" пункту 198.5 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
{Підпункт "б" пункту 198.5 статті 198 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013}
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Из приведенных выше статей НКУ видно, что при обратной продаже ОС лизингодателю, такая операция у лизингополучателя не попадает под действие ст. 198.5 НКУ и как следствие, не регулируется ст. 189.1 НКУ, следовательно, балансовая (остаточная) стоимость ОС при определении базы начисления НДС не играет роли и остается только в качестве желаемого критерия для определения базы – это «обычная цена», которую Вы можете определить самостоятельно, либо с помощью оценщиков. Такая обычная цена может быть ниже Вашей реальной кредиторской задолженности.
Беря во внимание, что НКУ не регулирует конкретно алгоритм определения базы НДС при возврате ОС из лизинга, возможно манипулирование с обычной ценой сделки возврата, при которой цена ниже реальной кредиторской задолженности, следовательно, ниже база начисления НДС.
Кроме того, ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ в своем ПИСЬМЕ от 11.02.2013 г. N 96/2/22-3210 утверждает, что «Именно поэтому для лизингополучателя - плательщика НДС, который возвращает объект финансового лизинга лизингодателю без приобретения такого объекта в собственность, такой возврат приравнивается для целей налогообложения к обратной продаже лизингодателю. При этом цена продажи может определяться на уровне суммы лизинговых платежей в части компенсации стоимости объекта финансового лизинга, не уплаченных за такой объект лизинга на дату его возврата. Кроме того, именно эта цена будет определяться как обычная при формировании лизингодателем налогового кредита по объекту финансового лизинга, который возвращает лизингополучатель.
Во всяком случае, этот процесс определения реальной цены возврата требует времени и дает Вам возможность для маневров.
При операциях с залоговым имуществом следует руководствоваться следующими нормами законодательства:
Ст. 153.6. НКУ для налога на прибыль: «При вiдчуженнi майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку:
вiдчуження об'єкта застави для заставодавця прирiвнюється до продажу такого об'єкта у податковий перiод такого вiдчуження;
якщо згiдно з умовами договору або закону об'єкт застави вiдчужується у власнiсть заставоутримувача в рахунок погашення боргових зобов'язань, таке вiдчуження прирiвнюється до купiвлi заставоутримувачем такого об'єкта застави в податковий перiод такого вiдчуження;
якщо кредитор у подальшому продає об'єкт застави iншим особам, його доходи або збитки визнаються в загальному порядку;
цiна продажу/купiвлi при цьому визначається за правилами, встановленими вiдповiдними законами, якi регулюють вiдносини застави (iпотеки).
Якщо згiдно з умовами договору або згiдно iз законом об'єкт застави з метою погашення боргових зобов'язань пiдлягає продажу на аукцiонi (публiчних торгах), то доходи й витрати заставоутримувача визначаються у порядку, встановленому пiдпунктом 159.3.4 пункту 159.3 статтi 159 цього Кодексу, та вiдповiдними законами, якi регулюють вiдносини застави (iпотеки).
Порядок надання та погашення боргових зобов'язань, забезпечених заставою, встановлюється вiдповiдним законом».

Ст. 185.1. НКУ для НДС: «Об'єктом оподаткування є операцiї платникiв податку з:
а) постачання товарiв, мiсце постачання яких розташоване на митнiй територiї України, вiдповiдно до статтi 186 цього Кодексу, у тому числi операцiї з передачi права власностi на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачi об'єкта фiнансового лiзингу в користування лiзингоотримувачу/орендарю».

Следовательно, порядок определения доходов или расходов, а так же базы для начисления НДС при погашении задолженности путем передачи лизингодателю заставленного имущества будет определяться так же, как и при изъятии лизингового имущества.

ООО «Аудиторская фирма «Главбух» 2014

Коллеги, если Вам понравился наш материал, поделитесь им в своих сетях и нажмите пожалуйста кнопку Фейсбук мне нравиться ! Заранее Спасибо!