Взаимозачёт валютного займа с уставным фондом. Аудиторы ООО «Аудиторская фирма «Главбух» консультируют:

Компания со 100 % иностранным капиталом. Учредитель – одно юридическое лицо – нерезидент.
Учредитель предоставил валютный займ в Долларах США, на который по условиям договора насчитываются проценты.
Наше предприятие решило зачесть сумму валютного займа и сумму процентов по займу в Уставный капитал.

1. Если мы делаем зачёт дебиторской задолженности процентами по займу, то должны ли мы платить налог на доход нерезидента согласно ст.160 НКУ?:
В соответствии с требованиями ст. 14.1.258 НКУ Ваш заем у нерезидента будет считаться финансовым кредитом:
«14.1.258. фiнансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що квалiфiкується як банкiвська установа згiдно iз законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами i нерезидентами, якi мають згiдно з вiдповiдним законодавством статус небанкiвських фiнансових установ, а також iноземною державою або його офiцiйними агентствами, мiжнародними фiнансовими органiзацiями та iншими кредиторами - нерезидентами юридичнiй чи фiзичнiй особi на визначений строк для цiльового використання та пiд процент».
Согласно требованиям ст. 14.1.54. НКУ, проценты, которые начисляются и выплачиваются нерезиденту по такому финансовому кредиту, будут считаться доходами с источником их происхождения в Украине:
«14.1.54. дохiд з джерелом їх походження з України - будь-який дохiд, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числi вiд будь-яких видiв їх дiяльностi на територiї України (включаючи виплату (нарахування) винагороди iноземними роботодавцями), її континентальному шельфi, у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi, у тому числi, але не виключно, доходи у виглядi:
а) процентiв, дивiдендiв, роялтi та будь-яких iнших пасивних (iнвестицiйних) доходiв, сплачених резидентами України»
Аналогично изложено и в ст. 160.1 НКУ:
«160.1. Будь-якi доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку i за ставками, визначеними цiєю статтею.
Для цiлей цього пункту пiд доходами, отриманими нерезидентом iз джерелом їх походження з України, розумiються:
а) проценти, дисконтнi доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числi проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом».
Налогообложение таких доходов нерезидента производится уполномоченными резидентами согласно требований статей 160.2 и 161.1 НКУ:
«160.2. Резидент або постiйне представництво нерезидента, що здiйснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крiм постiйного представництва нерезидента на територiї України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в нацiональнiй валютi), крiм доходiв, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цiєї статтi, зобов'язанi утримувати податок з таких доходiв, зазначених у пунктi 160.1 цiєї статтi, за ставкою в розмiрi 15 вiдсоткiв їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати, якщо iнше не передбачено положеннями мiжнародних договорiв України з країнами резиденцiї осiб, на користь яких здiйснюються виплати, що набрали чинностi.
161.1. У разi укладення договорiв iз нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згiдно з якими пiдприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податкiв на доходи нерезидентiв».
При решении оптимизации налогообложения доходов нерезидента, Вы можете использовать Конвенции Украины с другими государствами об устранении двойного налогообложения доходов, если Ваш нерезидент является резидентом одной из договорных держав. Данный вопрос в НКУ регулируется ст. 103:
«103.1. Застосування правил мiжнародного договору України здiйснюється шляхом звiльнення вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення рiзницi мiж сплаченою сумою податку i сумою, яку нерезиденту необхiдно сплатити вiдповiдно до мiжнародного договору України.
103.2. Особа (податковий агент) має право самостiйно застосувати звiльнення вiд оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену вiдповiдним мiжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу i є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України.
Застосування мiжнародного договору України в частинi звiльнення вiд оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тiльки за умови надання нерезидентом особi (податковому агенту) документа, який пiдтверджує статус податкового резидента згiдно з вимогами пункту 103.4 цiєї статтi».
Конвенция от 08.11.2012 "Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи":
«Стаття 11 «Проценти»:
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентiв.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю».
Для применения Вами норм ст. 103.1 НКУ, Вам следует выполнить условия ст. 103.2 НКУ, тогда возможно применение нормы ст. 11 выше приведённой Конвенции от 08.11.2012 г.
В соответствии с требованиями НКУ, начисленные проценты по финансовому кредиту учитываются в составе налоговых расходов резидента, только вот при отнесении на расходы начисленных процентов за кредит в пользу нерезидента имеет свою особенность, которую необходимо Вам учитывать и которая изложена в следующих статьях НКУ:
«141.2. Для платника податку, 50 та бiльше вiдсоткiв статутного фонду (акцiй, iнших корпоративних прав) якого перебуває у власностi або управлiннi нерезидента (нерезидентiв), вiднесення до складу витрат нарахування процентiв за кредитами, позиками та iншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентiв та пов'язаних з ними осiб дозволяється в сумi, що не перевищує суму доходiв такого платника податку, отриману протягом звiтного перiоду у виглядi процентiв вiд розмiщення власних активiв, збiльшену на суму, що дорiвнює 50 вiдсоткам оподатковуваного прибутку звiтного перiоду, без урахування суми таких отриманих процентiв.
141.3. Проценти, якi вiдповiдають вимогам пункту 141.1 цiєї статтi, але не вiднесенi до складу витрат виробництва (обiгу) згiдно з положеннями пункту 141.2 цiєї статтi, протягом звiтного перiоду пiдлягають перенесенню на результати майбутнiх податкових перiодiв iз збереженням обмежень, передбачених пунктом 141.2 цiєї статтi».
Зачёт взаимных требований между субъектами права производится на основании требований ст. 601 ГКУ № 435:
«Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням
1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрiчних однорiдних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
2. Зарахування зустрiчних вимог може здiйснюватися за заявою однiєї iз сторiн».
По сути это будет выполнение бартерной операции, так, как отсутствует обмен денежными средствами, что подтверждается ст. 14.1.10 НКУ:
«14.1.10. бартерна (товарообмiнна) операцiя - господарська операцiя, яка передбачає проведення розрахункiв за товари (роботи, послуги) у негрошовiй формi в рамках одного договору».
В связи с вышеприведёнными нормами НКУ и ГКУ, при проведении акта зачёта взаимных требований между операциями по уплате кредита и процентов по нему и по пополнению величины уставного фонда, у нерезидента будут возникать полученные/выплаченные доходы, которые подлежат налогообложению в раз мере 2% за его счёт.
Следовательно, зачёт должен будет произведён на сумму, уменьшенную на сумму 2 % уплаченного налога.
Схема возможных бухгалтерских проводок:

Д-т 312 К-т 502 (Получен заем (условно)
Д-т 951 К-т 684 (Начислены проценты (условно)
Д-т 46 К-т 40 (Объявлено увеличение Уставного Фонда)
Д-т 502 К-т 46 (Зачёт по взносу в сумме тела кредита)
Д-т 684 К-т 46 (Зачёт процентов без налога 2%)
Д-т 684 К-т 6416 (Начислен налог в момент подписи Акта)
Д-т 6416 К-т 312(311) (Уплачен налог в день подписания Акта)

2. Возможно ли зачесть дебиторскую и кредиторскую задолженность одинаковыми суммами
В качестве возможных вкладов в уставные фонды коммерческих организаций ст. 47-1 Гражданского кодекса определяет вещи, включая деньги и ценные бумаги, иное имущество, в том числе имущественные права либо иные отчуждаемые права, имеющие денежную оценку. Зачёт требований к юридическому лицу не может быть отнесён ни к одному из перечисленных объектов исходя из следующего:
В соответствии с п.1 ст.381 ГК зачёт требований к предприятию, в т.ч. по полученным займам, представляет собой именно способ прекращения обязательств сторон, обусловленных их взаимными встречными однородными требованиями, срок которых наступил, либо не указан, либо определён моментом востребования.
В этой связи зачёт встречных требований не является имущественным правом и не относится к категории имущества.
К числу специальных норм, запрещающих зачёт, относится ч. 2 ст. 144 ГКУ, регулирующая обязательность внесения без зачёта вкладов в уставный капитал общества с ограниченной ответственностью и гласящая:
“Не допускается освобождение участника общества с ограниченной ответственностью от обязанности внесения вклада в уставный капитал общества, в том числе путём зачёта требований к обществу”.
В отношении же предприятий иной организационно-правовой формы действующее законодательство такого условия не выдвигает.
“Не допускается освобождение участника общества с ограниченной ответственностью от обязанности внесения вклада в уставный капитал общества, в том числе путём зачёта требований к обществу”.

ООО «Аудиторская фирма «Главбух» 2014

Коллеги, если Вам понравился наш материал, поделитесь им в своих сетях и нажмите пожалуйста кнопку Фейсбук мне нравиться ! Заранее Спасибо!