Зберігання етилового спирту на підприємстві

Виникло питання, для обслуговування обладнання на виробництві необхідно з певною періодичністю протирати частини цього обладнання етиловим спиртом.
Які є умови для зберігання на підприємстві цього спирту та чи не виникнуть ризики пов’язані із Держпрацею, щодо зберігання етилового спирту біля робочого місця працівника.

ВІДПОВІДЬ

Основні моменти по використанню етилового спирту на підприємстві:

1. Місце зберігання: Етиловий спирт має бути зберіганий в спеціальних контейнерах або сховищах, призначених для цього. Вони повинні бути віддалені від джерел вогню, тепла та інших сприятливих умов для паління.
2. Вентиляція: Повинна бути належна вентиляція в приміщенні, де зберігається етиловий спирт, для зменшення ризику утворення небезпечних парів.
3. Позначення та інструкції: Усі контейнери з етиловим спиртом повинні бути позначені чіткими етикетками, що містять інформацію про вміст і правила використання. Також важливо мати доступні інструкції щодо безпечного використання та надавати навчання персоналу.
4. Огнезахисні заходи: Забезпечте наявність необхідних засобів пожежогасіння та навчіть працівників їх використовувати. Регулярно перевіряйте стан пожежних систем і засобів.
5. Документація та відповідність: Впевніться, що ваше підприємство дотримується всіх правових вимог щодо зберігання та використання етилового спирту. Ведіть необхідну документацію і забезпечте доступ до неї інспекційним органам.

Стосовно зберігання. Спирт в невеликій кількості допустимо зберігати в бутлях згідно з ГОСТ 10117 «Бутылки стеклянные для пищевых жидкостей. Технические условия». Бочки, фляги, бутлі повинні бути закупорені корками, опломбовані або опечатані підприємством-власником. Заборонено зберігати спирт в стальній оцинкованій або алюмінієвій тарі, а також в тарі, властивості якої впливають на якість спирту(п. 2 розд. ІІІ Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 № 264; далі – Інструкція № 264).
Рекомендується на Підприємстві розробити положення/інструкцію про зберігання та використання спирту етилового для технологічних потреб з урахуванням затверджених норм витрачання спирту.
Стосовно процесу використання спирту у технологічних цілях. При організації роботи зі спиртом етиловим для уникнення непорозумінь з органами Держпраці Вам рекомендується розглянути таке використання спирту у контексті Закону України, Верховна Рада України, від 24.02.1994 № 4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»:
Згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4221:2003 етанол (спирт етиловий) — це токсична речовина з наркотичною дією, за ступенем впливу на організм людини належить до четвертого класу небезпечних речовин. Має канцерогенні властивості.
Згідно до Закону № 4004 - небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини;
У відповідності до вимог статті 7. Закону № 4004 - Обов'язки підприємств, установ і організацій
Підприємства, установи і організації зобов'язані:
за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;
у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;
Згідно до ст. 9. Закону № 4004 - Гігієнічна регламентація і державна реєстрація небезпечних факторів:
Гігієнічній регламентації підлягає будь-який небезпечний фактор фізичної, хімічної, біологічної природи, присутній у середовищі життєдіяльності людини. Вона здійснюється з метою обмеження інтенсивності або тривалості дії таких факторів шляхом встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров'я людини.
Гігієнічна регламентація небезпечних факторів забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік установ та організацій, які проводять роботи з гігієнічної регламентації небезпечних факторів, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за узгодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.
Державна реєстрація передбачає створення та ведення єдиного Державного реєстру небезпечних факторів, в якому наводяться назви небезпечних хімічних речовин та біологічних чинників, дані про їх призначення, властивості, методи індикації, біологічну дію, ступінь небезпеки для здоров'я людини, характер поведінки у навколишньому середовищі, виробництво, гігієнічні регламенти застосування тощо. Державна реєстрація небезпечного фактора може бути здійснена лише за наявності встановлених для нього гігієнічних регламентів.
Використання в народному господарстві та побуті будь-якого небезпечного фактору хімічної та біологічної природи допускається лише за наявності сертифіката, що засвідчує його державну реєстрацію.
Державна реєстрація небезпечних факторів здійснюється в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 19. Закону № 4004 Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях
Атмосферне повітря в населених пунктах, на територіях підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам.
Підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення атмосферного повітря, фізичного впливу на атмосферу в населених пунктах, рекреаційних зонах, а також повітря у жилих та виробничих приміщеннях, у навчальних, лікувально-профілактичних та інших закладах, інших місцях тривалого чи тимчасового перебування людей.
Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин. ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м .
З наведеного слідує, що вплив спирту етилового на організм працівника у якості шкідливого фактору на робочому місці з усіма наслідками згідно з вимогами закону № 4004. може розглядатися з вивченням і використанням відповідних санітарних норм.

ПІ 1.4.32-419-2005. Примірна інструкщя 3 охорони праці при роботах 3 бутиловим, ізопропиловим, бензиловим та етиловим спиртами (32218)
________________________________________
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПРИ РОБОТАХ 3 БУТИЛОВИМ, ІЗОПРОПИЛОВИМ, БЕНЗИЛОВИМ ТА ЕТИЛОВИМ СПИРТАМИ
КИЇВ 2005
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Національний науково-дослідний
інститут охорони праці
Аркуш погодження
02 вересня 2003 р. № 506 Наказ Мінпромполітики України
19 серпня 2005 p. №312
ПІ 1.4.32-419-2005
ПРИМІРНА ІНСТРУКЩЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПРИ РОБОТАХ
3 БУТИЛОВИМ, ІЗОПРОПИЛОВИМ, БЕНЗИЛОВИМ
ТА ЕТИЛОВИМ СПИРТАМИ
Київ 2005
РОЗРОБЛЕНО I ВНЕСЕНО Державним підприємством „Науково-дослідний інститут мікроприладів (ДП „НДІМП")" Національної академії наук України
ВВЕДЕНО Вперше
© Національний НДІ охорони праці
© ДП „НДІМП"
© ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
© Мінпромполітики України
Оглавление
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ5
2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ9
3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ10
4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ШСЛЯ ЗАКШЧЕННЯ РОБОТИ11
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЩЯХ12
Додаток А (довідковий)14
НОРМАТИВН1 ПОСИЛАННЯ14
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ
1.1. Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при роботі з бутиловим, ізопропиловим, бензиловим і етиловим спиртами. Бона може бути використана як основа для розробки Інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності з виробництва продукції мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.
1.2. Роботи з бутиловим, ізопропиловим, бензиловим та етиловим спиртами відносяться до робіт із шкідливими речовинами і підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-93 „Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 № 15.
1.3. Згідно із Законом України „Про охорону праці" (далі - Закон) ст. 11 - не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.
1.4. До самостійного виконання робіт допускаються особи:
котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 і не мають медичних протипоказань;
з котрими проведено Інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;
котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право роботи з токсичними легкозаймистими та вибухонебезпечними хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електронебезпеки не нижче П-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижче Ш-ої або IV-ої);
з котрими проведено вступний інструктаж та Інструктаж на робочому місці із записом в журналі Інструктажу.
1.5. Робітники, котрі виконують роботи Із спиртами, зобов'язані:
знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці (правил, стандартів, норм, положень, Інструкцій);
знати та виконувати вимоги правил поведінки з устаткуванням та іншими засобами виробництва;
користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
дотримуватися вимог і зобов'язань з охорони праці, передбачених Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:
а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватись встановленого часу технологічної та обідньої перерв;
б) не виконувати роботи, не передбачених змінним завданням, технологічним процесом або інструкцією;
в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;
проходити в установленому порядку попередній І періодичні щорічні медичні огляди;
співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних І нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, котрі його оточують, і навколишньому середовищу (ст. 159 Кодексу Законів про працю України /КЗпПУ/);
повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника чи іншу посадову особу (ст. 159 КЗпПУ).
1.6. У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.
1.7. Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.
1.8. При виконанні робіт із спиртами можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:
а) фізичні:
ураження електричним струмом;
вибухонебезпека;
ураження від самозаймання спиртів і парів суміші з повітрям;
підвищення або зниження температури робочої зони;
б) хімічні отруєння;
токсична та подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання), що спричиняють дистрофічні зміни в печінці, нирках, легенях, селезінці;
небезпека наркотичної дії;
небезпека при проникненні через неушкоджену шкіру.
1.9. Для виконання робіт у шкідливих та небезпечних умовах праці згідно із ст.8 Закону працівникам видають безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття й інші засоби Індивідуального захисту, а також мийні засоби:
халат лавсановий (білий або світлих тонів) згідно з ГОСТ 12.4.103-83; ковпак (шапочка) лавсановий (білий або світлих тонів) згідно з ГОСТ 12.4.011-89;
взуття шкіряне (тапочки) згідно з ГОСТ 12.4.137-2001; рукавички гумові технічні згідно з ГОСТ 20010-93;
фартух з прогумованої тканини згідно з ГОСТ 12.4.029-76;
окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013-85 Е;
протигаз фільтруючий згідно з ГОСТ 12.4.121-83;
коробки фільтруючі відповідної марки „А" або „БКФ" згідно з ГОСТ 12.4.122-83;
мило туалетне згідно з ГОСТ 28546-90;
рушник із бавовняної тканини.
1.10. Робітники, котрі здійснюють роботу зі спиртами, зобов'язані:
дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни;
виконувати роботу тільки в необхідних засобах індивідуального захисту;
утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті та порядку;
їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;
зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, що видають на підприємстві, у холодильниках, які використовують тільки для зберігання продуктів;
перед виходом на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин) необхідно вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;
після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою.
1.11. Працюючі робітники повинні дотримуватися вимог пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежегасіння й порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
1.12. Спирти використовують (як розчинники жирів) у процесах знежирення деталей І вузлів радіоапаратури, а також при проведенні аналізу спиртів та Інших речовин. Під час роботи Із спиртами треба враховувати їх властивості та небезпечні чинники.
1.12.1 Спирт бутиловий (С 4Н 9 ОН) (ГОСТ 5208-81 Е.Спирт бутиловый нормальный технический. Технические условия)
Густина при 20° С - 0,814 г/см3
Температура спалаху в закритому тиглі - 34° С
Температура кипіння - 117,4° С
Температура самозаймання - 345° С
Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 1,7-12,0% (за об'ємом) при 100°С
Температура межі розповсюдження полум'я:
нижня - 34° С,
верхня - 68° С.
Технічний бутиловий спирт відноситься до числа токсичних і вибухонебезпечних речовин.
ГДК парів у робочій зоні 10 мг/м3.
3 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Категорія та група вибухонебезпеки ІІА-Т2. Клас небезпеки 3, підклас 3.3 згідно з ГОСТ 19433-88.
Пари бутилового спирту можуть спричинити подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів. Контакт зі шкірою викликає подразнення.
1.12.2 Спирт ізопропиловий (С3Н7ОН) (ГОСТ 9805-84. Спирт изопропиловый. Технические условия)
Безбарвна, прозора, легкозаймиста рідина без нерозчинних домішок.
Густина при 20° С - 0,785 г/см3
Температура спалаху - 12,0° С
Температура кипіння - 82,4° С
Температура самозаймання - 455,0° С
Концентрація межі самозаймання парів суміші з повітрям 2-12 % (за об'ємом).
Температурні межі поширення полум'я:
нижня - 8°С,
верхня - 37°С.
Ізопропиловий спирт відноситься до числа вибухонебезпечних продуктів.
ГДК парів у робочій зоні 10 мг/м3.
3 клас небезпеки гідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Його пари можуть викликати подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів.
1.12.3 Спирт бензиловий (С7Н7ОН) (ГОСТ 8751-72. Спирт бензиловый. Технические условия)
Безбарвна легкорухлива рідина зі слабким ароматичним запахом. Погано розчиняється у воді, добре - в органічних розчинниках.
При доступі повітря окислюється в бензальдегід. Легкозаймиста рідина.
Густина при 20° С - 1,050г/см3
Температура спалаху - 90,0° С
Температура кипіння - 205,4° С
Температура самозаймання - 400,0° С
Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 0,99-15,5 % (за об'ємом).
Температура межі поширення полум'я:
нижня - 87° С,
верхня - 145° С.
Бензиловий спирт відноситься до токсичних і вибухонебезпечних речовин.
ГДК парів у робочій зоні 5 мг/м .
3 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Збільшення концентрації парів бензилового спирту в повітрі робочої зони може викликати дистрофічні зміни в печінці, нирках, легенях, селезінці. Наркотик, небезпечний при проникненні через неушкоджену шкіру.
1.12.4 Спирт етиловий (С3Н5ОН) (ГОСТ 17299-78. Спирт этиловый технический. Технические условия)
Прозора, безбарвна, легкозаймиста рідина без нерозчинних домішок, з характерним запахом. Легкорозчинна у воді, бензині та бензолі. Не є окислювачем.
Густина - 0,789 г/см3
Температура спалаху - 13,0°С
Температура плавлення - 114,0 °С
Температура кипіння - 78,3° С
Температура самозаймання - 404,0° С
Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 3,6- 19,0% (за об'ємом).
Температурні межі поширення полум'я:
нижня - 11°С,
верхня - 41°С
Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин.
ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м .
3 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Етиловий спирт - наркотик, що спричиняє спершу збудження, потім параліч нервової системи.
1.13 Приміщення, в яких проводяться роботи із спиртами, повинні бути забезпечені:
припливно-витяжною вентиляцією, а устаткування - місцевою витяжною вентиляцією;
електрообладнанням та освітленням у вибухобезпечному виконанні.
1.14 У приміщеннях для збереження та використання спиртів забороняється користуватися відкритим вогнем та інструментом, який дає при ударі іскру.
1.15 Під час роботи із спиртами, проведенні зливально-наливних операцій необхідно дотримуватись вимог захисту від статичної іскронебезпеки.
1.16. Обладнання, трубопроводи зливів повинні бути заземленими.
1.17. Витяжна вентиляція не повинна бути об'єднаною із загальною вентиляцією, об'єднання можливе після погодження з пожежною службою.
1.18 Згідно із ст.44 Закону за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.
2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Перед початком роботи необхідно:
2.1 Перевірити та надягти необхідні засоби індивідуального захисту.
2.2. Включити загальнообмінну вентиляцію та витяжну вентиляцію обладнання за 20-30 хвилин до початку роботи. Включити витяжну вентиляцію необхідно там, де планується проведення робіт.
2.3. Перевірити наявність тяги витяжної вентиляції обладнання та у витяжній шафі (скафандрі).
2.4. Впевнитися в наявності освітлення на робочому місці.
2.5. Перевірити справність обладнання, його герметичність.
2.6. Зробити зовнішній огляд обладнання та впевнитися у відсутності видимих пошкоджень.
2.7. Перевірити:
справність заземлення обладнання;
наявність засобів пожежегасіння;
склад медичної аптечки та наявність засобів для надання першої долікарської допомоги;
готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у журнал! підготовки обладнання.
2.8 Підготувати робоче місце, Інструмент, оснащення, прилади.
2.9. Отримати та доставити на спеціальному візку необхідні для роботи спирти. Перевезення спиртів у кількості до 20 л здійснювати в металевій герметично закритій тарі (бідонах), у товстостінній керамічній або скляній тарі (бутлях), які повинні бути в плетених корзинах або металевих обрешітках.
2.10. Отримати допоміжні матеріали.